31 жовтня 2004 року в Україні відбувся перший тур президентських виборів. Із 24 кандидатів жоден не набрав більшості голосів виборців. Головна ж боротьба відбувалася між опозиційним кандидатом від народу колишнім головою НБУ Віктором Ющенком і кандидатом від влади, двічі судимим, натоді прем’єр-міністром Віктором Януковичем.
За даними Центральної виборчої комісії (далі — ЦВК) у першому турі Віктор Ющенко здобув 39,9 % голосів виборців, Віктор Янукович — 39,26 %. Оголосили другий тур виборів. Перед ним Віктора Ющенка підтримала більшість із 22 кандидатів, які не ввійшли до другого туру, зокрема Анатолій Кінах, Олександр Мороз, Юлія Тимошенко… Правдиві соціологічні опитування пророкували його перемогу.
Янукович же зробив ставку на щонайбільшу явку свого потенційного електорату у східних областях, де він здобув найбільшу кількість голосів, та активне застосування адмінресурсу, включно із ЦВК на чолі із сумнозвісним Сергієм Ківаловим, контрольованою головою Адміністрації Президента Віктором Медведчуком — зрадником — російським резидентом, який нині переховується в Росії.
Тоді я працював заступником голови Рахункової палати України й, за сумісництвом, із 1997 року читав курс «Економіка перехідного періоду» в Києво-Могилянській академії. Більшість могилянців активно підтримували Віктора Ющенка. За це Міністерство освіти, чинна влада нещадно пресували керівництво університету, її президента В’ячеслава Брюховецького, сам університет, студентів… У контрольованих владою медіа поширювали брехню, що в Могилянці зброя, там ховаються озброєні бойовики, наркотики, притони й інше. Обмеження фінансування, нападки й претензії… Атмосфера була гнітючою.
Пам’ятаю, як приходив читати лекції та, щоб якось підтримати студентів, із чорним гумором казав: «Хто приніс із собою зброю чи наркотики, будь ласка, покладіть ось на цей стіл. Гарантую збереження А після лекції заберете». Студенти сміялися, розуміючи абсурдність звинувачень влади й таку саму абсурдність її дій.
Другий тур виборів призначили на 21 листопада 2004 року. А напередодні — 17 листопада — у мене була лекція четвертому курсу економічного факультету. Стривожені студенти питали про вибори, ділилися враженнями, обговорювали майбутнє. Під враженням розмови запропонував їм поміркувати й написати відповідь на запитання: чим завершаться вибори Президента України, другий тур яких відбудеться 21 листопада? Майже всі погодилися на таку пропозицію. Відповіді ми потім разом зі студентами обговорили після завершення виборів, а тексти залишилися. І сьогодні це цікавий документ — зріз розуміння тодішньої ситуації та сподівань студентської молоді, юнаків і дівчат віком 20–22 років, яким сьогодні вже 40–42.
Що вони тоді думали й чи виправдалися їхні прогнози та очікування?
Далі пропонуємо відповіді тодішніх студентів.
Марія Ковалевська: «На мою думку, у світі станеться щось неймовірне, якщо наша нереальна мрія здійсниться й президентом стане Віктор Ющенко. Та влада не зможе прийняти свою поразку.
Хоча наслідки нам невідомі. Це найстрашніші вибори в історії України. Надіюсь, ми переможемо владу, хоча звучить це нереально, за таких умов».
Віктор Вільха: «Думаю, вибори завершаться офіційно перемогою Віктора Януковича. З незначною перевагою — приблизно 51 %.
Думаю, що до весни Янукович подасть у відставку. І призначать нові вибори. Одне слово, щось подібне до “сербського” (югославського) варіанту.
Але, думаю, хоч хто переміг би на цих виборах, з грудня почнеться “хвиля” деструкційної політики: затримання (невиплата) зарплат і пенсій, припинення їхнього зростання, підвищення процентних ставок, а також припинення валютних інтервенцій. Це призведе до зменшення інфляції та спаду виробництва. Гривня буде девальвована».
Марія Портянко: «Є два варіанти розвитку подій. Перший: другий тур виборів нагадуватиме попередній. Переможе Віктор Ющенко, але ЦВК зволікатиме з оголошенням результатів. За цей час відбуватимуться фальсифікації. Відсутність результатів ЦВК не дасть об’єктивної причини для протестів громадян.
Інший варіант: спровокують масові заворушення й у країні запровадять надзвичайний стан. Можливо, Кучма таки правитиме країною. Але все мають вирішити громадяни України, які обрали незворотний шлях, оскільки відверто виступили проти свавілля влади».
Сергій Салюк: «Вибори завершаться закономірною перемогою Ющенка. Це відбудеться на основі офіційних результатів, які, попри фальсифікації, усе одно покажуть значну перевагу Ющенка».
Ніна Шитікова: «Перемога Ющенка, попри численні фальсифікації, тяжби, антиющенківські кампанії в медіа. Щонайменша перевага. Національний розкол. Безладдя в Києві й інших містах. Смерть Віктора Ющенка внаслідок хвороби, яка прогресує, або насильницька. Боротьба за посаду президента розпочинається знову».
Каріна Пахлєванова: «На мою думку, за реальними результатами, першість матиме Ющенко. Але офіційні дані ЦВК будуть іншими, спаплюженими й зґвалтованими. Дуже важко спрогнозувати офіційний результат. Ніч буде дуже важкою. Мені здається, що команда Януковича не в повному обсязі проявила себе в першому турі, тому варто очікувати ”подарунків“. Ітиме боротьба за кожен голос. Ющенко виведе людей на вулиці. У Києві, як у центрі, громадяни вимагатимуть від ЦВК правдивих результатів та оприлюднення їх якомога швидше, а не протягом 15 днів відповідно до закону. Думаю, Ющенко стане президентом України. Люди не дадуть бандитові бути президентом!!!».
Олена Фадієвська, Наталія Мостепанюк: «Будуть численні громадські заворушення, якщо фальсифікують занадто нахабно й це призведе до перемоги Януковича.
ЦВК знову довго тягнутиме з оприлюдненням результатів. Якщо в очікуванні народ надміру гудітиме, штаб Януковича побоїться фальсифікувати вибори занадто масштабно. Якщо люди затихнуть і вгамуються, влада зрозуміє, що можна робити все що завгодно. Тоді Янукович переможе.
Не здаваймося».
Олександр Пестенков: «Перемога Ющенка. Але я впевнений, що за 15 днів, які ЦВК мають на оголошення результатів, відбудуться силові (масштабні) варіанти розвитку подій.
Результат:
Янукович — 44,01 %;
Ющенко — 48,32 %;
Проти всіх — 7,67 %».
Інна Небиш: «Президентом стане Віктор. Як реалістка думаю, що Янукович».
Наталія Микуляк: «Варіантів розв’язання цього питання дуже багато. Більша частина не на користь Віктора Андрійовича. Проте є така потужна сила, як студенти, і, як відомо, “революцію” завжди влаштовують руками студентів».
Вікторія Сєдіна: «Реально переможе Віктор Ющенко, але його не допустять до влади. Президентом стане Віктор Янукович. Можливо, пізніше за рішенням суду його (Ющенка) визнають переможцем».
Андрій Данилів: «За неофіційними даними, Пінчук перейшов на сторону Ющенка й спонсорує його, а Кучма дав дозвіл провести вибори чесним методом (неофіційно з Адміністрації Президента України. Утім, залишився Рінат і К. Ресурс в останніх великий, але інерція гратиме на користь Адміністрації Президента України. Цей факт (чи ця чутка) дає підстави вважать, що переможе Ющенко».
Тетяна Васильєва: «Перемога Віктора Ющенка. Я думаю, що 21 листопада більшість громадян України проголосують за Ющенка, але влада сфальсифікує результати виборів. Не знаю як і через скільки точно днів, але все одно вже 2005 року президентом України буде Віктор Ющенко».
Дехто зі студентів тоді не захотів указувати авторства, про що ми домовилися на самому початку.
Студенти Національного університету “Києво-Могилянська академія”. 17 листопада 2004 року
«Вибори завершаться перемогою Віктора Януковича із щонайменшим відривом (фальсифіковані) із заворушеннями на заході України надалі, без серйозних наслідків, тінізацією економіки, зростанням тиску на підприємців і громадян, запровадженням тоталітаризму».
«Однаково у влади залишиться мафія — та чи інша. Відрізнятимуться лише масштаби й правила, а також ті, кому надходитиме частина бюджету. Сумно, але сподіватися, що все буде кристально чисто, не варто».
«Вибори президента не завершаться, а припиняться. На найближчий час. Але насправді розподіл влади й коштів не завершиться після 21.11.04, тому результати, оприлюднені ЦВК, навряд чи вплинуть на життя пересічного громадянина, за винятком громадянської війни, яка може відбутися в разі перемоги Януковича. А якщо більше голосів набере Ющенко, Янукович оголосить воєнний стан, мобілізує армію і Донецьк та ліквідує Ющенка й декого з оточення».
Як же було насправді?
Як і передбачила більшість студентів, результати президентських виборів у другому турі, який відбувся 21 листопада 2004 року, цинічно сфальсифікували.
22 листопада Центральна виборча комісія України повідомила, що після підрахунку третини виборчих бюлетенів лідирує Янукович із 50 % голосів, а Ющенко здобув 46 %. Ці дані різко відрізняються від правдивих екзитполів, які оголосили про перемогу Ющенка.
У ніч 23 листопада в Київ вводять бронетехніку, кілька десятків тисяч військовослужбовців внутрішніх військ, а також загони спеціального призначення.
24 листопада ЦВК оголосила результати виборів: Віктор Янукович — 49,46 %, Віктор Ющенко — 46,61 %. Переміг Віктор Янукович.
Президент Росії Володимир Путін першим вітає «новообраного президента» Віктора Януковича з перемогою.
Більшість громадян України, уряди Канади, США й багатьох країн Європи не визнали ці результати. Ющенко заявляє: «Ми не довіряємо підрахункам Центральної виборчої комісії. Ми закликаємо наших прихильників прийти на майдан Незалежності й захистити свою перемогу».
Розпочинається боротьба громадян України за правдиві результати виборів, яку потім назвали Помаранчевою революцією.
На заході України, у Києві й низці інших міст, а також обласних центрів почалися мітинги в підтримку кандидата від опозиції. Основною ареною народного невдоволення став столичний майдан Незалежності, де постійно збиралося, за різними оцінками, від 100 тисяч до 500 тисяч протестувальників, а в суботу й неділю 28–29 листопада — більше як мільйон людей з усієї країни. Мітинги й пікети відбувалися також перед будинками Адміністрації Президента, Верховної Ради, ЦВК. Могилянці брали найактивнішу участь у цих акціях.
Боротьба закінчилася перемогою. Рішенням Верховного Суду призначили повторний другий тур президентських виборів, а рішенням Верховної Ради змінили склад ЦВК.
За результатами голосування в повторному другому турі виборів перемогу здобув Віктор Ющенко, який став третім президентом України.
Дякую моїм колишнім студентам Києво-Могилянської академії за активну участь в Помаранчевій революції та за відповіді, які вони тоді написали!