Літо 2024 року стало одним з найбільш смертельних періодів для цивільних осіб в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Особливо страждали та страждають діти — їхня анатомія та фізіологія роблять їх значно вразливішими до наслідків атак.
З січня по вересень 2024 року Відділ цифрової верифікації Amnesty International проаналізував понад 120 відео та зображень, підтвердивши 17 інцидентів, в яких жертвами стали діти. Окремі інциденти були задокументовані додатково на місцях, де дослідники спілкувалися з численними свідками та жертвами.
«Вибух був настільки сильним, що я відразу опинився на підлозі. Навколо був пил, скло, все падало. Я лежав на підлозі кілька секунд, відчував свист у вухах і вакуум, нічого не чув. Лише бачив, як падає стеля, шафи. Коли прийшов до тями, зрозумів, що навколо все в руїнах. Мене також поранило: відчував тепло по тілу, бачив, що йде кров, але руки і ноги працювали, я дихав. Відповз трохи і побачив, що з дитиною все в порядку, хоча апарат був зруйнований», — розповів Amnesty International Олег Голубченко, хірург лікарні «Охматдит», який оперував дитину під час удару.
«Ми побудили всіх дітей, найменшу я зніс на руках, бо вона спала. Ми ховалися в коридорчику на вході біля кухні і чекали закінчення тривоги. Євгенія трохи панікувала, і після першого вибуху на вулиці Міхновських вона взяла всіх дітей і зійшла з дітьми на сходову клітку, всі вважали, що там найбезпечніше місце», — розповів Ярослав Базилевич зі Львова. За декілька хвилин Євгенія зателефонувала чоловіку, щоб сказати йому спуститися до прогону, оскільки він тимчасово залишався в квартирі. «І в той момент, коли вона мені сказала ті слова “спускайся вниз”, пролунав ще один вибух, вибило телефон з рук, пошкодило око, я втрачав орієнтацію і почав шукати телефон. Тішився, що родина зійшла вниз, у безпечне, як ми думали, місце».
Читайте також: Навіщо росіянам українські діти
Боєприпас, який влучив у будівлю, спричинив величезні руйнування. Верхній поверх будівлі був знищений, перекриття обрушилися, вікна розбилися, а уламки розсипалися по всьому району. Прогін, унизу якого ховалося семеро цивільних, зокрема Євгенія та її доньки Ярина (21), Дарія (18) та Емілія (6), завалився на них. Незважаючи на зусилля рятувальників, які розбирали завали, всі семеро людей загинули.
Для нас очевидно, що ці та інші удари — удари по мирному населенню. Люди за кордоном, навіть якщо чують новини з України — вибухи, жертви — не завжди усвідомлюють, якою є природа цих ударів. Саме тому ми ретельно аналізуємо кожен випадок, перевіряючи, чи були поруч військові об’єкти (адже вони є легітимними цілями, як не крути), і визначаємо, якою саме зброєю був завданий удар. Це має велике значення. Наприклад, у випадку з «Охматдитом», враховуючи величезні розміри лікарняного комплексу, важко припустити, що крилата ракета — нова високоточна ракета Kh-101 — могла бути націлена на іншу ціль і влучити не туди.
Цим для міжнародної спільноти підкреслюємо, що це — не просто війна і її випадкові жертви. Це війна Росії проти України, що супроводжується воєнними злочинами і злочинами проти людяності.
І на це не можна закривати очі. Держави повинні розпочати розслідування та переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів та інших злочинів згідно з міжнародним правом, відповідно до принципу універсальної юрисдикції.
Кожна держава зобов’язана здійснювати пошук осіб, які, як припускається, скоїли або віддали накази на скоєння воєнних злочинів, що є «тяжкими порушеннями» Женевських конвенцій, і притягнути таких осіб, незалежно від їхньої національності, до відповідальності у своїх власних судах.