До початку російського повномасштабного вторгнення 2022 року, політичний діалог України з центральноамериканськими країнами характеризувався лише окремими поодинокими зустрічами з часу встановлення дипломатичних відносин. Але відсутність міцного співробітництва не завадила таким країнам регіону як Гватемала, Коста-Рика, Беліз та Панама зайняти активну позицію з підтримки України у боротьбі проти агресії РФ. На міжнародному рівні Гватемала, Коста-Рика та Панама підтримали всі шість резолюцій щодо територіальної цілісності та суверенітету України одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН.
Беззаперечним лідером в регіоні з підтримки України в боротьбі проти російської агресії виступила Гватемала. Така активна позиція також була додатково мотивована прагненням адміністрації Алехандро Джамматтеї (2020-2024) поглибити та зміцнити двосторонні відносини зі США.
У березні 2022 року уряд Гватемали повідомив, що через російське вторгнення в Україну вжив заходів для скасування угоди з Росією про поставку вакцини Sputnik Light в обсязі 4 млн доз, підписання якої було досягнуто у квітні 2021 року. Гватемала підтримала Формулу миру Президента Зеленського та приєдналася до низки міжнародних коаліцій ініційованих Україною – Кримської Платформи, Бучанського саміту та Основної групи зі створення Спеціального трибуналу за злочини агресії Росії проти України. У квітні 2022 року Гватемала разом із Антигуа і Барбуда стали авторами резолюції про призупинення статусу спостерігача для РФ в ОАД, яка була схвалена на позачерговому засіданні Постійної Ради організації. Візит президента Гватемали Алехандро Джамматтеї до Києва у липні 2022 року, став першим візитом латиноамериканського лідера до України за останні 12 років. Серед ключових здобутків в українсько-гватемальських відносинах варто відзначити: 1) участь міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби (2020-2024) у саміті Асоціації Карибських держав на запрошення Гватемали у травні 2023 року, який проходив у місті Антигуа; 2) підписання Дорожньої карти розвитку українсько-гватемальських відносин на 2023-2027 роки очільниками зовнішньополітичних відомств обох країн; 3) укладання угоди про співпрацю між ТППУ та Торговою палатою Гватемали.
Після вступу на посаду президента Гватемали Бернардо Аревало в січні 2024 року країна продовжує дотримуватися послідовного курсу підтримки України. Зокрема це засвідчує участь Бернардо Аревало у Саміті миру в Швейцарії (15-16 червня) та приєднання Гватемали до його Підсумкового комюніке. У вересні 2024 року Перша леді Гватемали Лукресія Пейнадо взяла участь у IV саміті перших леді і джентльменів, який був присвячений безпеці дітей.
Коста-Рика у підтримці України проявила не менш активну позицію.
Уряд країни підтримав санкції проти Росії у банківській сфері та приєднання до низки українських ініціатив – Формули миру Президента Зеленського, Кримської платформи, Основної групи країн зі створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України, Міжнародної коаліції за повернення українських дітей викрадених Росією. На Саміті миру в Швейцарії (15-16 червня) країна була представлена віце-президентом Стефаном Брунером та підписала його Підсумкове комюніке. Впродовж 2022-2024 років Україна суттєво активізувала політичні контакти з Коста-Рикою: відбулися телефонні розмови президентів обох країн (липень 2022р., червень 2023 р.), зустрічі міністрів закордонних справ (вересень 2022 р., травень 2023 р.) та зустрічі на рівні інших високопосадовців. У червні 2024 року робочий візит до Коста-Рики здійснила Заступниця міністра закордонних справ Ірина Боровець (2023-2024) для участі у заході ООН високого рівня «Immersed in Change», присвяченому збереженню океану.
За послідовну підтримку України та вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку суверенітету та територіальної цілісності України Президента Коста-Рики Родріго Чавеса Роблеса було нагороджено Орденом Ярослава Мудрого I ступеня.
Беліз та Панама виступили співавторами низки резолюцій на підтримку територіальної цілісності України ГА ООН.
Фактично із початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року, між Україною та Белізом був започаткований політичний діалог, якого не було протягом 25-річного періоду зі встановлення дипломатичних відносин. Лише у вересні 2022 року між зовнішньополітичними відомствами обох держав було підписано Меморандум про започаткування механізму політичних консультацій. Активна позиція Белізу на підтримку України в боротьбі проти агресії РФ також могла бути зумовлена і наявністю претензій сусідньої Гватемали на близько 11 тис. км2 його суверенної території (майже половина території Белізу). Під час головування Белізу в CARICOM (Карибська співдружність) в першій половині 2022 року були ухвалені заяви на рівні організації із закликом до виведення російських військ з території України та припинення бойових дій. Робочий візит заступника міністра закордонних справ Андрія Мельника до Белізу на початку березня 2023 року став першим візитом українського високопосадовця в історії двосторонніх відносин України та Белізу. За цей період був налагоджений стабільний діалог на рівні офісів перших леді обох країн: Перша леді Белізу Россана Марія Брісеньо взяла участь у II, III та IV Самітах Перших леді та джентльменів.
Зустріч колишнього Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Міністром закордонних справ Панами Ерікою Муйнес на полях 77-ї сесії ГА ООН у вересні 2022 року
Політичні контакти між Україною та Панамою перш за все активізувалися на рівні представників МЗС обох країн. В порівнянні із вище окресленими країнами, політичні відносини між Україною та Панамою в період 2022-2024 років все ж характеризуються меншою кількістю двосторонніх зустрічей та інтенсивністю діалогу. Серед них варто відзначити зустріч колишнього Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Міністром закордонних справ Панами Ерікою Муйнес на полях 77-ї сесії ГА ООН, яка відбулася у вересні 2022 року. Панама не брала участі в Саміті миру у Швейцарії, що могло бути зумовлено так званим «перехідним періодом» у владі країни: завершення адміністрації президента Лаурентіно Кортісо, та підготовка до інавгурації новообраного президента Хосе Муліно, яка повинна була відбутися 1 липня. Проте на початку вересня країна приєдналася до Підсумкового комюніке. На полях 79-ї сесії ГА ООН в Нью-Йорку 25 вересня 2024 року відбулася перша зустріч на рівні президентів в історії українсько-панамських відносин. Під час зустрічі сторони домовилися про розвиток співпраці у сфері сільського господарства. Окрім того, Президент Володимир Зеленський повідомив про плани відкрити Посольство України в Панамі в 2025 році.
Відносини України з Гондурасом та Ель-Сальвадором характеризуються фактичною відсутністю посилення політичного діалогу та мінімальними контактами. На відміну від Ель-Сальвадору, який не підтримав жодної резолюції на підтримку територіальної цілісності і суверенітету України ГА ООН, Гондурас тут демонструє послідовну позицію на користь України за винятками двох резолюцій, під час яких він «утримався». Значимою подією спрямованою на обговорення шляхів посилення торговельно-економічного співробітництва став робочий візит Посла з особливих доручень Руслана Спіріна до цих двох країн наприкінці лютого 2024 року. В ході робочої поїздки український дипломат зустрівся як з представниками уряду, так і бізнесу Ель-Сальвадору та Гондурасу. Питання посилення політичного діалогу і торговельно-економічної співпраці між Україною та Гондурасом було обговорено під час візиту до Тегусігальпа Посла України в Республіці Куба та за сумісництвом в Гондурасі Ірини Костюк.
Значні виклики та перешкоди для української дипломатії в Центральній Америці створює Нікарагуа, яка є ключовим союзником РФ в субрегіоні, та займає недружню по відношенню до України позицію.
Авторитарний уряд Нікарагуа став одним з небагатьох, який визнав незалежність так званих республік «днр» та «лнр». Країна є одним із майданчиків для розповсюдження російських пропагандистських наративів, які нікарагуанський авторитарний лідер Даніель Ортега неодноразово ретранслював у своїх виступах. Наприкінці 2022 року Ортега сказав, що «перемога України у війні з Росією означатиме перемогу нацизму у світі». Нікарагуа була однією із країн Латинської Америки, яка виступила проти участі Володимира Зеленського у III Саміті ЄС-СЕЛАК, який відбувся в Брюсселі в липні 2023 року, та включення в Підсумкову декларацію параграфу про рішуче засудження російської агресії проти України.
Російські інтереси в регіоні
Вже протягом багатьох років Росія прагне здобути статус спостерігача в таких регіональних об’єднаннях як SICA (Центральноамериканська інтеграційна система) та PARLACEN (Центральноамериканський парламент). Головним лобістом російських інтересів в цих організаціях є Нікарагуа. В квітні 2023 року Даніель Ортега виступив за включення в якості спостерігачів до SICA Росії та Китаю. Ця теза прозвучала під час зустрічі з головою Китайського агентства міжнародного співробітництва (Cidca) Луо Чжаохуі, яка відбулася напередодні візиту до Нікарагуа російського очільника зовнішньополітичного відомства Сєргєя Лаврова. Зокрема пропозиція уряду Нікарагуа щодо надання РФ статусу спостерігача була відхилена на позачерговому засіданні Ради міністрів закордонних справ країн SICA представниками Гватемали та Коста-Рики. У заяві МЗС Гватемали від 17 квітня 2023 року відзначалося, що гватемальська сторона не може підтримати цю пропозицію у зв’язку із «незаконним та неспровокованим вторгненням РФ в Україну». «Розгляд цього акту повинен бути відкладений до того часу, доки Росія не припинить бойові дії в Україні та не повернеться на шлях діалогу та дипломатії», — йдеться у повідомленні гватемальського МЗС.
Для просування своїх цілей, Росія в 2023 році інтенсифікувала політичні контакти з Гондурасом, який повинен був очолити головування в SICA у першому півріччі 2024 року. Зокрема, у вересні на полях 78-ї ГА ООН в Нью-Йорку відбулася двостороння зустріч на рівні керівників зовнішньополітичних відомств – Сєргєя Лаврова та Енріке Рейни, під час якої сторони обговорили можливості відновлення політичних консультацій, зміцнення торговельно-інвестиційних відносин, збільшення співробітництва у сферах культури, спорту, науки, медицини та освіти.
Якщо із SICA Росії не вдалося поки досягти поставленої цілі, то із PARLACEN склалася протилежна ситуація. У вересні 2024 року 76 із 120 депутатів Центральноамериканського парламенту виступили за включення російської Державної Думи та Ради Федерації РФ в якості спостерігача. За це рішення проголосували представники Нікарагуа (20 депутатів), Ель-Сальвадору (15 депутатів), Домініканської республіки (14 депутатів), Панами (15 депутатів), Гондурасу (9 депутатів) та Гватемали (3 депутати). Але сам процес входження РФ в якості спостерігача до PARLACEN відповідно до дотримання всіх норм може тривати до восьми місяців. Проти рішення пленарного засідання Центральноамериканського парламенту виступили Гватемала та Панама. Чинний президент Гватемали Бернардо Аревало у своїй заяві підкреслив, що «уряд Республіки вважає невідповідним включення до складу Центральноамериканського парламенту держави, яка не дотримується норм міжнародного права». Панамська сторона у своєму офіційному зверненні Міністерства закордонних справ від 29 вересня 2024 року також підкреслила той факт, що шкодує, що члени панамської делегації в PARLACEN підтримали це рішення.
В даному контексті важливо відзначити, що за рік до цього, PARLACEN проголосував за виключення Китайської Республіки (Тайвань) із переліку спостерігачів об’єднання та включив на його місце Китай. У випадку успішної інкорпорації РФ до кола спостерігачів Центральноамериканського парламенту, авторитарний режим Нікарагуа матиме потужне підсилення в цьому об’єднанні в особі цих двох країн — своїх ключових зовнішньополітичних союзників.
В свою чергу PARLACEN може перетворитися на такий собі майданчик для посилення та поширення авторитаризму в країнах Центральної Америки та поставити під загрозу існування демократичних інститутів навіть в Коста-Риці – давній та стабільній демократії регіону.
Окрім того, збільшення ролі РФ на рівні регіональних об’єднань забезпечить їй сприятливіші можливості для нарощення комерційної співпраці, яка наразі є досить слабкою. Відповідно до торговельних показників за 2023 рік, РФ не увійшла до переліку топ-10 торговельних партнерів для жодної з країн регіону.
Для України, у її прагненнях забезпечити сталий розвиток двостороннього співробітництва з центральноамериканськими країнами, можливий розвиток подій може створити нові виклики та перешкоди. Посилення впливу Росії та Китаю в Центральній Америці, особливо враховуючи її географічну близькість до США, може перетворити регіон на потенційне поле геополітичного протистояння.