Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Уроки смиренності

8 Листопада 2024, 11:28

«Чи маєте ви план Б?», – цікавляться журналісти в політиків, не без тривоги в голосі. Повернення Трампа не те щоб стало несподіванкою, проте схоже, що велика частина французького політикуму сподівалася на диво: себто на обрання Гарріс. От і вчора, на брифінгу в Єлисейському палаці, преса намагалася дізнатися: наскільки готовий Париж до діалогу з Трампом? Мова насамперед — про можливі зміни в структурі та фінансуванні НАТО, про які Трамп казав під час своєї виборчої кампанії. Дипломатичні радники Макрона бадьоренько відрапортували, що два президенти вже поспілкувались телефоном і що розмова відбулась «добра й тепла» (вже уявляю приязного Трампа! Але все може бути).

Насправді, певні гіпотези в Парижі пропрацьовувались, бо приблизно рік тому, напередодні виборів до Європарламенту, на такому ж брифінгу в тому ж таки Єлисейському палаці речники Макрона намагалися підрахувати, скільки б коштував кожному європейському платникові податків гіпотетичний вихід Штатів з НАТО, в проєкції на військову допомогу Україні. Відтоді багато що змінилося, тож повертатись до тодішніх цифр немає сенсу, але прикметно, що самі обрахунки обговорювались із пресою.

«Нині ми впевнені лише в одному: що Трамп не буде обиратися втретє», – саркастично прокоментував ситуацію французький колега. З його тону відчувалось, що навпаки він ні в чому не впевнений.

Настає епоха великих змін, не тільки в геополітиці. Якщо Америка вдруге обрала Трампа, це означає, що саме він відповідає важливим для американців очікуванням. А що світ вчасно не врахував цих базових очікувань і виявився не готовим до серйозних змін, то це — проблема нашого наївного світу, з якою доведеться розбиратись швидше, ніж всі думали.

«Трамп говорить, він каже прості речі, у нього проста економічна програма. Його виборці думають, що він збирається робити те, що говорить. І я також думаю, що так, він збирається робити те, що говорить», – чую в ефірі Radio France голос колишнього європейського комісара з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретона. Запит на лідерство. На рішучість. На дорослість. Чи відповідає всім цим критеріям Дональд Трамп? Можливо, не всім. Але його виборці впевнені, що так, відповідає.

Від проголошення результатів американських виборів не вщухають дебати: а як же так сталося? Ліберали звинувачують радикалів та популістів, реалісти згадують, що Трамп був першим, хто надав Україні легендарний Javelin — противотанковий ракетний комплекс, оптимісти кажуть, що всі зміни — на краще, а песимісти… Песимісти кажуть, що з такою гуманітарною освітою та якістю прогнозів ми всі приречені.

Перемога Трампа — це великий урок смиренності всім тим, хто не бажав досліджувати реальні настрої американського суспільства, а тішився думкою, ніби політкоректність стала чимсь подібним до нової релігії. Але правильні слова самі по собі серця не завойовують. Європейцям, які звикли покладатись на НАТО і не надто дбати про свою безпеку, доведеться переглядати пріоритети. Збільшити оборонні бюджети. Іншими очима подивитися на війну в Україні. Усвідомити небезпеку, що надходить зі Сходу. Щеплення Трампом може виявитись навіть корисним, якщо всі причетні зроблять з нової ситуації правильні висновки.

Уроки смиренності — це не лише про Америку та європейців, але й про Україну. Про диванних експертів, котрі в гонитві за переглядами, що тільки не прогнозують.

У лютому 2022 року мало хто вірив у можливість успішного українського спротиву. Найбільш галасливими були русисти, які озвучували міф про «непереможну» російську армію. По-хорошому, всі вони сьогодні мали б втратити роботу, бо продемонстрували повну професійну нездатність. Проте великі прибирання в університетах та аналітичних центрах — це поки що мрія з невеликими шансами на здійснення.

… Тьєррі Бретон переповідає по французькому радіо, що першим з європейців, кому подзвонив Трамп, коли переміг у виборах, був Віктор Орбан. «Я поговорив з тобою, тепер кому мушу дзвонити?», – спитався він в угорського лідера. «Двом великим», – відповів той, маючи на увазі Макрона та Шольца. Європа все ще залишається впливовим гравцем, попри весь свій баласт політкоректних мрійників.