«Доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Це будуть рішення, ухвалені безпосередньо для підтримки українців», – в одному зі своїх вечірніх звернень повідомив президент Володимир Зеленський.
Мова йде про програму «єПідтримки», за якою кожен українець – від малого до великого – отримає по 1 тисячі гривень. За словами Зеленського, на родину вийде кілька тисяч гривень, мовляв, це не так і мало. І ці гроші можна буде витратити на оплату українських товарів, комунальних послуг, купівлю квитків, лікарські засоби, книжки, культурні послуги, а також на донати для волонтерів та військовиків.
Кілька днів українці активно обговорюють ініціативу президента: від дискусій в експертних колах до розмов по дорозі з роботи чи у громадському транспорті. Однозначно, ейфорії немає: 38,9 % українців здивувалися цій новині, ще 27,3 % подібне рішення для підтримки громадян роздратувало. Надію та гордість ініціатива президента викликала у 10,6 % і 3,2 % людей відповідно, свідчать результати дослідження компанії «Active Group». При цьому за свідченням 70,8 % опитаних їхній матеріальний стан не зміниться після отримання цих грошей.
Нині тисячею гривень навряд чи когось вдасться вразити. Виникають абсолютно справедливі питання: як нараховуватимуть кошти, до прикладу, дітям, чи як ці гроші зможуть отримати люди похилого віку, чи українці, які живуть на лінії фронту. Тобто, чи отримають кошти найменш захищені верстви населення? Поки ж про механізм нарахування інформації обмаль. Відомо, що гроші можна оформити за допомогою «Дії» на картку «Національний кешбек», якою дехто уже користується в рамках однойменної програми підтримки національних виробників. Тиждень уже писав про цю програму тут.
Чи вплине ось така одноразова виплата 1 тисячі гривень українцям на дефіцит державного бюджету? – Ні. В уряді кажуть, що це невикористані кошти, які залишилися з певних програм допомоги від міжнародних донорів. Мовляв, якщо не використати кошти до кінця року, то вони просто «згорять».
В уряді сподіваються, що ці гроші стимулюватимуть економіку, підтримають малий та середній бізнес. Водночас економісти побоюються, що через подібні рішення в нинішній економічній ситуації є ризик зростання інфляції. За словами Володимира Дубровського, уже маємо інфляцію на рівні 8 %. «Нині підприємства не можуть подекуди задовольнити попиту через брак кваліфікованих працівників, перебої з електрикою. За таких умов роздати людям гелікоптерні гроші – це просто розкрутити інфляцію і не більше. Принаймні з економічної точки зору таке рішення в нинішній ситуації дуже не доречне», – каже він Тижню.
Якщо дійсно залишилися кошти з міжнародних програм, то можливо варто подумати на які цілі їх було би краще використати? Одразу варто зазначити, що ці фінанси не можна перерахувати на ЗСУ, це передбачено умовами міжнародних програм, за якими їх виділили.
Так, підприємець і громадський діяч Валерій Пекар у фейсбуку навів кілька прикладів, де додаткове фінансування було би не зайвим. Серед них: соціальна допомога найменш захищеним, пільгові кредити для українського військового виробництва (коли гроші йтимуть не безпосередньо на війну, а у банки), зарахування до бюджету Міністрества у справах ветеранів, дешеві кредити для ветеранів тощо.
«Найперше, що мені приходить на думку, це укриття для електричних підстанцій. Подібні захисні споруди в Україні або не добудовані, або їх взагалі немає. Якщо ворог буде атакувати, а він скоріше за все буде атакувати, то люди постраждають значно більше, ніж по факту можуть отримати користі від цих грошей», – каже економіст Володимир Дубровський.
Додає, що рішення розділити гроші серед усіх українців – може бути «дотепним способом перевести гроші на армію через наших людей і заодно з’ясувати, скільки в Україні патріотично налаштованих громадян».
Поки ж про тисячу гривень залишається тільки говорити. Деталі програми все ще не відомі. А перші нарахування ймовірно можуть надійти у грудні.
Тим часом фасади однієї з мереж кафе у Києві перетворили на «дошки оголошень» з актуальними незакритими зборами для ЗСУ.
«Кожен день до нас звертаються по допомогу в закритті збору. Проте список зборів росте з такою швидкістю, що нам стає дуже страшно не встигнути допомогти», – кажуть автори ідеї.
Щоб обклеїти фасади, використали сім тисяч листівок із донейтами й незакритими зборами. Можливо це знак, куди варто використати ці кошти…