П’ять «жовтневих сюрпризів» від Путіна

11 Жовтня 2024, 19:28

Західна розвідка повідомила, що бачить главу Кремля у «незвичайному стані напруженості» і він, можливо, знову, але «зовсім по-новому», захоче налякати Захід перед президентськими виборами у США. Як пише німецьке видання Redaktionsnetzwerk Deutschland, зараз у 32 країнах НАТО відбуваються інтенсивні дебати щодо низки тривожних питань, пов’язаних з можливими діями Путіна.     

«Згідно з усіма повідомленнями зі спільноти, дискусії наразі “трохи більш нервові, ніж зазвичай”. Хоча немає єдиної думки про те, чого очікувати у майбутньому, всі одностайно говорять про “незвичайний стан напруженості”, який незабаром може вибухнути з новою силою. Кажуть, що Путіну протягом останнього часу довелося понести багато покарань.  Китай поблажливо ставиться до Росії як до нової сировинної колонії, Індія таємно постачає Києву боєприпаси через третіх осіб, а Туреччина вимагає повернення Криму Україні більш чітко, ніж будь-коли раніше. Дипломатичний світовий успіх Москви виглядав би інакше», — пишуть журналісти та додають, що військові справи Путіна йдуть ще гірше.

Тому провідні діячі західних служб очікують від російського диктатора чогось руйнівного, наприклад, у вигляді «жовтневого сюрпризу». Протягом десятиліть американські політологи використовують цей термін для опису часто дивовижних поворотів подій за кілька тижнів до президентських виборів у США.

«У 2024-му, у рік виборів, міжнародна криза, яка розгоряється ще більш драматично, ніж раніше, може виставити правлячих демократів у Вашингтоні у поганому світлі — і допомогти Дональду Трампу та його республіканцям здобути перемогу», — пише Redaktionsnetzwerk Deutschland.

За словами старшого наукового співробітника Мюнхенської конференції з питань безпеки і  екскерівника відділу планування у Федеральному міністерстві оборони Ніка Ланге, Путін сам дуже свідомо створив великий репертуар варіантів, за якими він тепер може діяти. «Він варіюється від маніпулювання соціальними мережами у США, найму молодих європейських дрібних злочинців для підпалів десь у Європі до демонстративного знищення західних супутників у космосі», — каже він.

Німецьке медіа також додає, що «оцінки експертів з інших країн НАТО звучать дуже схоже». Як зазначає керівник спецслужби з країн Балтії, Путіна не турбує якась конкретна загроза, терористична акція чи навіть військовий акт, бо з російської точки зору, вирішальне значення мають так звані «ефекти другого порядку»: економічні, політичні та психологічні наслідки впливу.

«Класичною метою Путіна, вишколеного офіцера КДБ, залишається те, що за часів Сталіна називали розкладанням. Захід повинен розгубитися, поставити під сумнів власні уряди, підкоритися страху перед Москвою і втратити волю до самозахисту», — переконаний він.

Західні служби нервували би менше, якби останнім часом не було провокаційного збільшення підозрілої активності росіян по всій Європі. Кібератаки російського походження на військові та цивільні мережі на Заході стають більш численними і агресивними. Іноді невідомі перерізають лінії електропередач до віддалених військових постів прослуховування НАТО у північній частині Балтійського моря, іноді російські дослідницькі судна снують туди-сюди над трансатлантичними кабелями зв’язку.

П’ять сценаріїв від Путіна

Видання Redaktionsnetzwerk Deutschland оприлюднило перелік з п’ять варіантів дій Путіна, які наразі відіграють значну роль у внутрішніх дебатах Альянсу. Першим із них є перебування російських безпілотників над країнами НАТО.

«З точки зору Путіна, провокації за допомогою безпілотників можуть бути використані для того, щоб посіяти розбрат у Альянсі. У вересні вони вже порушували повітряний простір Румунії та Латвії. Оскільки це вже не вперше, група держав “Бухарестської дев’ятки” (Румунія, Болгарія, Польща, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Угорщина, Естонія) виступає за більш жорстку позицію щодо Росії у межах НАТО. Це призведе до збивання російських безпілотників спільними системами протиповітряної оборони, але також може збільшити ризик конфронтації між НАТО і Росією», — йдеться у матеріалі.

Другий сценарій — ісламський тероризм, адже в інтересах Путіна було б, якби ще одна хвиля терору сколихнула західний світ. «Допомогти здійснити напади могли б угруповання, які підтримує Іран, союзник Росії, який контролює кілька терористичних угруповань на Близькому Сході. Британська розвідувальна служба MI5 бачить ознаки того, що Росія вже стала на цей шлях», — пишуть журналісти. 

Ще один варіант «жовтневого сюрпризу» від Путіна — ескалація із застосуванням хімічної зброї. Згідно з висновками американських і британських експертів, у травні путінські війська в Україні вже використовували хлорпікрин — отруйну речовину задушливої дії.

«Подібна ескалація проти українських солдатів стала б ще одним порушенням міжнародного права, а також посіяла би страх і терор в Україні та мала б ефект випробування так званих тактичних ядерних бомб», — зазначає німецьке медіа.

Четвертий сценарій — порушення західних комунікацій. Діяльність російських кораблів поблизу трансатлантичних підводних кабелів останнім часом викликає занепокоєння щодо інтернет-зв’язку між ЄС і США. Якщо Путіну вдасться вивести з ладу супутниковий зв’язок, хоча б тимчасово, експерти вважають, що психологічний вплив на суспільство на Заході буде набагато сильнішим, ніж передбачали раніше.

Наступний варіант — втручання у Молдові та Грузії. «Доленосні вибори відбудуться в Молдові 20 жовтня, у Грузії — 26 жовтня. В обох країнах питання полягає у тому, чи буде продовжено курс на демократизацію, який зрештою приведе до Європейського Союзу. Водночас Росія проводить масовані дезінформаційні кампанії в обох країнах з метою уповільнити просування на Захід. Пропутінські партії, які підтримує Москва, сприяють цьому, платячи своїм прихильникам гроші за голоси і фізично погрожуючи своїм опонентам», — пише Redaktionsnetzwerk Deutschland.

Чи справдиться якийсь з цих варіантів «жовтневого сюрпризу» від Путіна прогнозувати складно. Утім, що цілком зрозуміло вже зараз, — міжнародна спільнота повинна діяти більш рішуче щодо захисту не тільки України, а й власних країн.