Шигеру Ішіба став новим прем′єр-міністром Японії після перемоги на виборах лідера правлячої Ліберально-демократичної партії. ЛДП та її молодший партнер по коаліції партія Комейто контролюють обидві палати парламенту, що забезпечило новообраному керівнику крісло прем′єр-міністра на позачерговій сесії парламенту 1 жовтня.
Його попередник Фуміо Кішіда відмовився балотуватися на другий термін після низки скандалів, які підірвали його особистий рейтинг та довіру громадськості до партії. Ключовим з них стало звинувачення у незареєстрованих доходах, отриманих фракціями ЛДП з проданих білетів на партійні заходи, до якого виявилися причетними понад вісімдесят законодавців. Більша частина з них належала до великої партійної фракції вбитого колишнього прем′єр-міністра Абе. До цього партія ледь оговталась від негативних наслідків вбивства самого Шіндзо Абе, за яким викрились багаторічні зв′язки деяких її членів з Церквою Об′єднання та пов′язаних з нею організацій, які могли надавати партійцям виборчу підтримку взамін на політичну лояльність.
Фуміо Кішіда вжив низку заходів, щоб виправити ситуацію, але це не допомогло врятувати рейтинг його уряду. Поразка на місцевих виборах на початку нинішнього року та втрата місць на нещодавніх додаткових виборах в Токіо підтвердила необхідність у відновленні довіри до партії та новому обличчі на чолі неї.
Розпуск фракцій, які зазвичай мобілізували внутрішню підтримку для власного кандидата або союзника фракції, додала нинішнім виборам справжньої конкурентності – в них брали участь рекордних дев′ять кандидатів. Для Ішіби це була п′ята спроба потрапити у прем′єрське крісло. І, як він зазначав у ході виборчої кампанії, у разі поразки, мала стати завершальною. Втім, цього разу йому вдалося перемогти, обійшовши у другому турі міністерку економічної безпеки Санає Такаїчі, яка могла б стати першою жінкою прем′єр-міністром в історії країни.
Шігеру Ішіба має неоднозначну репутацію серед своїх колег-законодавців через прямолінійність та схильність виносити назовні те, про що не прийнято говорити. За ним закріпився ярлик внутрішнього критика, а також зрадника – через те, що декілька разів виходив з лав партії, а потім повертався. Натомість Ішіба користується широкою підтримкою серед громадськості та місцевих відділень ЛДП, з якими зумів вибудувати гарні стосунки протягом чотирьох десятиліть у політиці. Втім, під час нинішніх партійних виборів його у другому турі несподівано підтримала значна частина законодавців ЛДП, зокрема близьких до Фуміо Кішіди. Є підстави вважати, через побоювання, що представниця крайнього правого крила партії Санає Такаїші – відома своєю жорсткою позицією щодо Китаю та принциповістю в питаннях вшанування святині Ясукуні (її багато азійських країн сприймають як символ минулого мілітаризму Японії) – може значно погіршити відносини з сусідніми країнами, зокрема Китаєм та Південною Кореєю.
Тепер перед Шігеру Ішібою стоїть завдання повернути довіру до партії, яка править в країні майже безперервно 70 років. Він уже оголосив про намір провести 27 жовтня позачергові парламентські вибори, які допоможуть отримати публічний мандат, та призначив на ключові посади ЛДП важковаговиків, щоб стабілізувати єдність партії, розділеної на групи під час виборчих перегонів. І це тільки один з викликів, з яким має справитись новообраний прем′єр-міністр, а ще – з непростою економічною ситуацією всередині країни, демографічною кризою та напруженим геополітичним середовищем в регіоні.
Читайте також: Український форпост в Індо-Тихоокеанському регіоні. Японська модель солідарності
Особистий досвід новообраного прем′єр-міністра на посаді міністра оборони, міністра сільського господарства, лісового господарства та рибальства, а також міністра, відповідального за відродження сільської місцевості, відображається на його головних завданнях як глави уряду.
В питаннях внутрішньої політики він пообіцяв зосередитись на вирішенні економічних проблем та боротьбі з багаторічною дефляцією. Серед оприлюднених заходів – підвищення податків для корпорацій, стимулювання внутрішнього попиту, збільшення доходів домогосподарств за рахунок підвищення заробітної плати та додаткової підтримки осіб з низьким рівнем прибутків. Він також планує пожвавити малозаселені сільські регіони, заохочуючи компанії створювати там робочі місця та розвантаживши конгломерацію Токіо. Що стосується енергетичної сфери, Ішіба є прибічником «нульової ядерної енергетики» в майбутньому, закликаючи до збільшення інвестицій в геотермальну та гідроенергію, тоді як уряд Кішіди робив акцент на посиленні ядерної енергетики, поряд з відновлюваними джерелами енергії.
Шігеру Ішіба підтримує можливість для жінок імператорського дому займати імператорський трон, гендерну рівність, легалізацію одностатевих шлюбів та право жінок залишати дівоче прізвище в шлюбі – питання, які викликають заперечення серед консервативного крила ЛДП, але набули актуальності в японському суспільстві.
Основне бачення зовнішньої політики були викладені Ішибою напередодні виборів у матеріалі Японського інституту Гудзона, і його можна стисло окреслити наступним чином:
- Війна Росії проти Україні показала слабкість колективної безпеки ООН і відсутність зобов’язань НАТО щодо країн, які не є його членами. На цьому тлі відсутності колективної системи оборони в Азії створює ризик для регіону, зокрема для Тайваню, який може стати наступною ціллю агресії Китаю. За цих обставин створення азійської версії НАТО має важливе значення для стримування КНР.
- В основу «азійського НАТО» можуть лягти існуючі альянси, такі як QUAD (США, Японія, Австралія, Індія) і AUKUS (США, Велика Британія, Австралія), а також тісна співпраця Японії з США, Південною Кореєю та іншими країнами, такими як Канада, Філіппіни, Індія і Велика Британія. Центральним елементом цієї структури може стати японсько-американський альянс, який можна розвинути в ширшу систему колективної безпеки для стримування Китаю, Росії та Північної Кореї. Також азійська версія НАТО повинна передбачити обмін американською ядерною зброєю або введенням ядерної зброї в регіон.
- Одним із стовпів зовнішньої політики та національної безпеки Японії розглядається прийняття «Закону про національну безпеку». Такий закон потрібен для адекватної відповіді на потенційні загрози війни, яка може розпочатися в будь-який момент.
- Японія прагне зміцнити альянс зі США, перетворивши його на рівноправне партнерство, подібно до американсько-британського альянсу. Йдеться, зокрема про перегляд Договору про безпеку та Угоду про статус військ, щоб дозволити Силам самооборони бути розміщеними на Гуамі для посилення можливостей стримування Японії та США, а також розширення сфери спільного управління американськими базами в Японії. Це допоможе Японії стати більш незалежною з точки зору безпеки та посилити вплив в регіоні.
Шігеру Ішіба нагадує про взаємозв′язок загрози, яку Росія становить для України, схожої на ту, яку Китай представляє для Тайваню, наголошуючи: «Україна сьогодні – це Азія завтра».
Цей вислів вперше був озвучений та увійшов в основу зовнішньої політики прем′єр-міністра Фуміо Кішіди, який вклав великий дипломатичний капітал у підтримку України, як на двосторонньому рівні, так і багатосторонньому, насамперед, в межах G7. Орден князя Ярослава Мудрого І ступеня, який Володимир Зеленський нещодавно вручив Кішіді за лаштунками Генеральної Асамблеї ООН, – це не тільки про подяку японському народові за всебічну допомогу протягом повномасштабної війни, але й визнання особистої прихильності прем′єр-міністра до України.
Є підстави вважати, що Шігеру Ішіба продовжуватиме політику попереднього уряду щодо підтримки України – це питання лежить в площині інтересів Японії, насамперед, пов′язаних з безпекою в Індо-Тихоокеанському регіоні та захистом міжнародного порядку, заснованого на правилах. Втім, чи буде Україна в його фокусі уваги, як це було при прем′єр-міністрі Кішіді – виникають сумніви.
По-перше, власна позиція Ішіби щодо підтримки України не була озвучена протягом виборчих перегонів, вочевидь, тому що не потрапила у список пріоритетних.
По-друге, амбіції прем’єра Ішіби щодо досягнення зовнішньополітичних цілей потребують пошуку підтримки японського суспільства та США, які можуть неоднозначно сприйняти зміну їхньої центральної ролі в існуючій системі безпеки, а також вмілого балансування між настороженим ставленням дружніх країн щодо ідеї створення «азійського НАТО» та відвертим несприйняттям з боку Пекіна та Москви. Відтак основні зусилля нового прем′єр-міністра можуть бути зосереджені навколо зміцнення оборонних можливостей Японії та безпекової ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні, що є важливим для японських національних інтересів.
Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі під час виступу на міжнародній конференції Make Russia Pay запевнив, що «зобов′язання Японії перед Україною є непохитними і Японія залишиться надійним партнером, другом і союзником України». Ця заява є обнадійливим сигналом, однак і вимагає витончених дипломатичних зусиль та переконливих аргументів для новообраного прем′єр-міністра, про те, що азійська безпека виборюється в Україні та потребує подальшого активного залучення Японії, де особиста роль її лідера відіграє важливе значення. Адже Японія – це не тільки головний азійський фланг України, але й потужний голос G7, яка є каркасом західної підтримки та допомоги нашій країні.
