Український держслужбовець повинен бути порядним, компетентним, розумним, непідкупним та патріотичним. Такими бачать вітчизняних чиновників наші громадяни у своїх снах та фантазіях. Чи відповідають реальні персонажі народному запиту, кожен має право визначити самостійно. Але тепер принаймні чиновники знають до чого їм прагнути, тож ще нічого не втрачено.
Опираючись на результати нещодавніх досліджень під назвою «Уявлення українців про культуру доброчесності», оприлюднених соціологічною групою «Рейтинг», маємо всі підстави констатувати, що українці здебільшого продовжують залишатися невиправними романтиками і мрійниками. І це до певної міри добре, бо означає, що ми ще не втратили віру в диво і не розчарувалися в самих собі.
Серед рис та характеристик, якими має володіти на думку громадян України державний діяч, перше місце посідає порядність. Її вважають важливою 60 % опитаних українців. Найчастіше мешканці міст та громадяни старшого віку.
Близько половини респондентів серед необхідних рис вбачають досвід і компетентність, 46 % – розум, освіченість. Непідкупність та патріотизм є важливими для 36-37 %, при цьому молодь зазначає про непідкупність частіше. Простота, близькість до людей є важливою для 30 %, частіше цю рису називали респонденти з сільської місцевості.
Майже кожен п’ятий респондент зазначав про важливість володіння рисами працьовитості, принциповості та лідерських якостей. Якість «працьовитість» частіше обирали мешканці сільської місцевості, а «лідерство» – містяни та молодь.
Гнучкість, активність та сміливість є важливими характеристиками для 15 %, ораторські здібності, комунікабельність – для 10 %. Найменше опитані обирали характеристики впливовості, хитрості, молодості, харизми та почуття гумору – до 5 %.
Порівняно із результатами аналогічного опитування у червні 2019-го, більша частка опитаних зазначила про важливість якостей непідкупності, патріотизму та досвіду. Дещо зменшилась частка тих, хто обрав якості «сміливість», «лідерство», «працьовитість».
Також дослідження передбачало оцінку рівня доброчесності за шкалою від 0 (відсутня культура доброчесності) до 10 (дуже високий рівень культури доброчесності). Найвищі оцінки отримали президент України та сфера освіти (6,0), сфера медицини (5,4) та органи місцевого самоврядування (5,1).
Доброчесність державних служб загалом опитані українці оцінили у 4,9 бали, поліції – у 4,3, судів – у 3,7 бали. Найнижчі оцінки рівня доброчесності отримали Кабінет міністрів (3,3) та Верховна рада України. Молодь та мешканці сіл загалом вище оцінюють рівень доброчесності у більшості сфер.
Половина опитаних вважає, що одним з основних принципів, якими мають керуватись держслужбовці є чесність. Дещо частіше таку позицію мають жителі невеликих міст та сіл та старші опитані. 38 % висловили думку, що основними принципами має бути відповідальність, ще 34 % вказали професіоналізм, про який частіше вказували мешканці міст. Кожен четверний опитаний зазначив про необхідність держслужбовців керуватися принципом прозорості у роботі.
На думку 45 % респондентів, держслужбовці у прийнятті рішень переважно керуються особистою вигодою, ще близько 20 % вважають, що службовими інструкціями. Третина опитаних вважає, що державні службовці керуються як особистими інтересами, так і службовими інструкціями.
На думку більшості опитаних (77 %), зростанню доброчесності державних службовців може сприяти жорсткість покарань за корупцію. Заборона займатись державною службою сприятиме зростанню доброчесності на думку третьої частини опитаних. Суворість покарань тих, хто дає хабарі вбачають дієвою 20 %. Збільшення регулярності перевірок, спрямованих на виявлення корупції вважають ефективним 16 %.