Міністр молоді та спорту Матвій Бідний не раз наголошував на важливості повернення молоді із закордону в Україну. Але що насправді для цього робиться?
Загалом з початку повномасштабної війни понад два мільйони дітей виїхали з України. За даними освітнього омбудсмена України, приблизно 800 тисяч дітей у 2022–2023 роках інтегрувалися в шкільну систему ЄС. У 2023-му приблизно 400 тисяч школярів й далі навчалися в українських школах, перебуваючи за межами України.
Що ж відбувається у Франції?
З 3 до 16 років діти зобов’язані відвідувати навчальні заклади. Виключення не робляться ні для кого. Ба навіть більше, батьки можуть отримати штраф. У молодшій школі й дитячому садку інтеграційних класів для мігрантів немає. І це великий стрес для малечі. Цю тему активно обговорюють у тематичних групах:
«Син пішов перший раз до школи французької. Якщо я правильно зрозуміла, одразу в другий клас. В Україні у травні він закінчив перший. Дитина в школі тут до 18:00. Я гадала, що там будуть робити із сином домашні уроки. Але ні. Я дуже хвилююсь, що він не зможе навчатися. Багато хто каже мені, щоб сина не грузила одразу навчанням, бо морально важко. І це також розумію, але думаю про репетитора з французької мови. Але мене відмовляють, кажучи, що я сильно завантажу його. У школі ж — одне, а репетитор — то інше. Розкажіть, як у ваших дітей було».
«У мене теж була така ситуація, коли моя старша дитина пішла одразу в другий клас. То дуже важко емоційно, тому її не чіпала, тільки підтримувала. Минув рік, вона розмовляє, читає та пише французькою і без репетиторів. Моя думка — дати адаптуватися, а потім усе буде».
«У коледжах навчаються 4 роки (12–16 років), є інтеграційні класи, де роблять акцент саме на вивченні мови. Саме в такий клас потрапив мій син, коли ми приїхали 2022 року до Франції. Розподіляє спеціальний відділ CEO. Деякі батьки йшли напряму до коледжу й просили прийняти дитину, але їм часто відмовляли саме через незнання мови. А в ліцеях з молоддю взагалі не панькаються: знаєш не знаєш — твої проблеми. Або отримаєш низьку оцінку, або не будеш атестований зовсім».
А що ж із українською освітою?
За всіма намаганнями розв’язати інтеграційні питання тема здобуття української освіти відійшла на другий план. Але… згодом до неї повертаються. Хоча й немає офіційного дослідження, багато українців збираються повертатися або вже повернулися до Батьківщини. Та й самі діти, особливо підліткового віку, важко адаптуються й наполягають на поверненні. Тут і виникає запитання: а що ж із атестатом?
«Найпростіший варіант — онлайн. Так, це складно суміщати. Але реально. Ми пішли саме таким шляхом. 10–11 клас училися дистанційно. Лише НМТ здавали безпосередньо в Парижі».
«Минулого року в Парижі НМТ складало 450 дітей, а цьогоріч — 600. Загалом по Франції у 2022 році було 700 випускників, а цього року вже 900», — зазначає керівниця екзаменаційного центру Лілія Дорундяк.
Навчатися офлайн українським школярам у Франції також можна. Хоча останнім часом, зважаючи на попит, відбувається підміна понять. Батьки шукають українську школу, натомість під цим соусом їм пропонують освітні осередки, які спрямовані на збереження національної ідентичності. Це те, чого реально не вистачає, особливо дітям. Але те ніяк не стане в пригоді після повернення.
Українські школи, створені за кордоном, наразі офіційно не визнані нашою державою. Національне освітнє законодавство не містить норм про механізм їхнього заснування. Створені за кордоном українські, зокрема, суботні й недільні школи — це переважно ініціативи небайдужих фундацій, культурних чи громадських організацій громад українців за кордоном. Ці заклади заснували відповідно до законодавства країни, де створені.
Більшість із цих шкіл не може видавати українським учням українські документи про освіту. Це роблять лише ті заклади, які уклали договір з Міжнародною українською школою (МУШ) або іншою українською школою в Україні.
Цю проблему освітній омбудсмен Сергій Горбачов озвучував ще на початку 2023 року. За офіційними даними, угоду з МУШ у Франції має лише Українська паризька школа. Та й треба розуміти, що навчання раз на тиждень не дасть потрібний рівень знань. Доводиться батькам усе брати до своїх рук.
Вибір: він є чи його немає?
З 2023 року українські випускники мають можливість вступати до французьких університетів із вітчизняним атестатом (маючи офіційний мовний сертифікат). Або ж, як усі, з дипломом місцевого ліцею. 17-річний Іван з Києва так і зробив. Наразі він вивчає бізнес-стратегії, але планує повертатися в Україну. Через те батьки просили не називати його прізвища. Вони вже декілька разів зупиняли його спроби повернутися й намагаються зайвий раз не підіймати цю тему. Це не поодинока історія. Щоправда, з дівчатами все простіше: здебільшого вони або вступають до місцевого вишу, або подають документи в український. А в хлопців дещо інші обставини, тому хтось вирішує пристосовуватися, а хтось просто йде працювати, намагаючись перебути цей період, шукаючи коло своїх однолітків і не маючи особливого бажання інтегруватися.
Міністерство освіти і науки України анонсує створення загальної всеосвітньої платформи. Сподіваюся, вона все ж таки з’явиться. Україну будуть відбудовувати молоді, розумні, зі знанням іноземних мов патріоти.
