«Важливо, щоб урядові інституції зараз працювали максимально активно – ще активніше, ніж це було раніше. На всіх рівнях», – так у вчорашньому вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський прокоментував кадрові зміни в уряді.
У народі ці зміни уже охрестили «великим перезавантаженням влади», а західна преса назвала «політичним землетрусом». Зрештою, цього тижня Верховна Рада проголосувала за відставку п’ятьох міністрів та голови Фонду Держмайна. Найбільш обговорюваним стало звільнення з посади міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Достеменна причина звільнення досі не відома, утім як і у випадку з іншими міністрами. Засиділися у кріслі, потреба нових облич чи конфлікт інтересів з Офісом президента? Як завжди питань більше, ніж відповідей.
Утім, є ще одне, що об’єднує уже ексміністрів – відсутність звітів про роботу. До парламенту відзвітувати про діяльність на займаній посаді прийшов Денис Малюська, який обіймав посаду міністра юстиції та Олександр Камишін, що був на посаді міністра з питань стратегічних галузей промисловості. При цьому дехто зі звільнених міністрів вже отримав нову посаду. Як ось Ірина Верещук – ще до вчорашнього дня була віцепрем’єр-міністеркою — міністеркою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Нині переходить працювати до Офісу президента, про що повідомила у своїх соцмережах. Очікується, що ще одним заступником голови ОП стане уже згаданий Олександр Камишін. Ексголова Фонду держмайна Віталій Коваль пересів у крісло міністра аграрної політики та продовольства України. Зважаючи на кадрові перетасування, поки не ясно, де ж ті «нові» обличчя, про які у своїх зверненнях неодноразово говорив президент.
При цьому до кінця тижня Верховній Раді таки вдалося затвердити заміну уже звільненим міністрам та тим, хто довгий час виконував їхні обов’язки.
Так, міністерство закордонних справ очолив Андрій Сибіга, донедавна перший заступник Дмитра Кулеби. До цього також був послом України у Туреччині та заступником Єрмака в Офісі президента. Ще одного заступника голови ОП Олексія Кулебу призначили міністром розвитку громад та інфраструктури. Крісло міністра культури, яке було вільне з липня 2023-го, зайняв Микола Точицький, що теж прийшов з ОП. Новим очільником міністерства з питань стратегічних галузей промисловості став Герман Сметанін, гендиректор «Укроборонпрому». А міністерство юстиції очолила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Заступницю міністра оборони Наталію Калмикову призначили главою міністерства у справах ветеранів. А заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук очолила Міндовкілля.
Президент сподівається, що кадрові зміни мають посилити взаємодію між центральною владою та місцевими громадами, збільшити підтримку фронту, забезпечити захист й відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури. Крім того, наголошує на потребі ефективної ветеранської політики, протидії роспропаганді за кордоном, забезпеченні фінансової стабільності держави та активізації роботи з міжнародними партнерами.
З іншого боку, чи дійсно наша проблема в міністрах? Чи маємо інші слабкі місця? Нині навіть той, хто у політиці профан, спостерігає надмірний вплив Офісу президента на рішення інших органів державного апарату. За даними соціологічного опитування Фонду «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, 59 % українців стверджують, що ОП перевищує свої повноваження найперше по відношенню до парламенту та уряду. Торік громадян, які міркували подібним чином, було менше – 52 %. Крім того, цьогорічне опитування показало, що близько 55 % українців вважають, що Офіс президента має надмірним вплив й на роботу судів, правоохоронних і антикорупційних органів. Будемо відверті, статистика невтішна. Тоді як вищі державні органи мали б ухвалювати рішення, вони чекають вказівок, умовно кажучи згори.
«Проблема уряду в тому, що він не є центром ухвалення рішень, як має бути по Конституції. Поки ключові рішення ухвалюються деінде, уряд залишається на других ролях, – напередодні написав у фейсбуку Валерій Пекар, український підприємець і громадський діяч.
Якщо міністр є лише підпорядкованим проєктним менеджером, а не ключовим відповідальним перед парламентом і народом за розробку і втілення державної політики у сфері його/її відповідальності, то не дуже важливо, як його/її звуть. Головне завдання нині – повернути народу України оплачений кров’ю демократичний конституційний лад (з урахуванням обмежень воєнного стану)».
Говорити про ефективність таких призначень поки зарано. Насправді ж нині такі кадрові зміни радше виглядають як перетасування облич в уряді. Одних представників виконавчої гілки влади замінили на інших. Зрештою президент пообіцяв, що результати кожного побачимо протягом осені. Можливо цього разу міністрам все ж вдасться відзвітувати про свою роботу…