Візит Нарендри Моді до Києва та Варшави назвали «історичним», адже це перший візит індійського прем’єра до незалежної України та вільної Польщі. Однак, які він приніс результати для України та чи справді є настільки ж символічним як і час, в який він відбувся?
«Мені пощастило багато-де бути першим», — пожартував прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час своєї зустрічі із індійською діаспорою у Польщі 21 липня. Жарт стосувався його візиту до цієї країни — першого за останні 45 років, але не тільки. На початку липня індійський лідер відвідував Австрію — також вперше за понад 40 років, а 23 серпня — у День Державного Прапора — перебував у Києві. І цей візит також був уперше від часу встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. Чи приніс він такі ж історичні результати?
Криваві обійми
Від початку російсько-української війни позиція Індії видавалася двоякою, часом навіть проросійською. Однак Україна продовжувала вести двосторонні відносини (не завжди активно, будьмо відверті), зокрема упродовж останніх десяти років зростав товарооборот між двома країнами і в 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, він був найбільшим за останні 10 років. Утім питання співпраці на політичному рівні залишалося слабким місцем. Упродовж останніх трьох років політична комунікація активізувалася через телефонні дзвінки та зустрічі «на полях». Яскравим прикладом «провисання» політичного рівня є часова різниця між двома крайніми раундами політичних консультацій — аж 13 років. Минулорічним передували аж ті, що були у 2010-му. Схожа ситуація із візитами високого рівня. До березневого візиту міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Нью-Делі українські очільники МЗС не відвідували майже сім років.
На фоні цього щорічні саміти між Нарендрою Моді та російським правителем Владіміром Путіним, які припинилися лише із початком повномасштабного вторгнення, виглядали як чіткий політичний меседж. Однак зовнішня політика, зокрема індійська, складніша, ніж може видаватися на перший погляд. Хоч Індія та Росія повʼязані безліччю угод та договорів, залежністю щодо купівлі озброєння, а також «особливо привілейованим стратегічним партнерством» (таке визначення мають відносини між країнами з 2010 року), Нью-Делі почав скорочувати цю свою залежність від Кремля (найперше, коли йдеться про купівлю озброєння) ще від початку російської війни проти України у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення цей відхід відбувається у прискореному темпі, зокрема, з допомогою партнерів у США та Європі. Поїздка ж премʼєр-міністра Нарендри Моді до Москви 8 липня мала засвідчити, що попри зближення із Заходом, Індія незалежна і може вести діалог, з ким захоче. Однак те, що вона співпала із ще одним жахливим злочином Кремля, який вочевидь хотів таким чином показати повну проросійськість Нью-Делі, пришвидшило рішення країни врешті більш чітко вийти із московської бульбашки.
Європейський поворот
Одним із аспектів зовнішньої політики Індії в часи премʼєрства Нарендри Моді, є посилення співпраці із країнами ЄС. Так, посилюється співпраця між Нью-Делі та Римом, у 2022 році товарооборот між двома країнами зріс до рекордних 15 мільярдів євро, а журналісти двох країн люблять жартувати про «Melodi» — акронім від прізвищ лідерів двох країн — Мелоні та Моді — свідчення про політичну «хімію» між двома політиками.
Long live India-Italy friendship! 🇮🇳 🇮🇹 https://t.co/vtOv8lfO51
— Narendra Modi (@narendramodi) June 15, 2024
Але Нью-Делі також більш активно розпочав комунікацію і з країнами Центральної Європи. Так, у січні під час візиту премʼєр-міністра Чехії Петра Фіали до Індії обидві країни підписали договір про стратегічне партнерство у галузі інновацій. Під час візиту до Варшави, який передував відвідинам Києва, премʼєр-міністри обох країн також погодилися про вихід співпраці на стратегічний рівень. Окрім того, Нарендра Моді запросив польських підприємців долучатися до ініціативи «Make in India» — створення власних підприємств на території Індії і виготовлення продукції для глобального споживача. Візит індійського премʼєра до Києва також слід розглядати більше в ключі конкретних угод, а не риторичних пасажів про мир.
Мирні переговори чи економіка відносин?
«Індія ніколи не була нейтральною. Вона завжди на стороні миру», — наголосив на зустрічі із Володимиром Зеленським Нарендра Моді. Як до, так і під час візиту, чимало розмов було роль Індії як можливого медіатора у російсько-українській війни чи про певну іншу роль Нью-Делі для досягнення миру в Україні. Водночас, якщо проаналізувати конкретні кроки та договори, то значна частина того, що повʼязано з миром, це великою мірою риторика, а важливі речі криються за конкретними кроками та домовленостями, досягнутими як перед, так і під час візиту індійського лідера у Києві.
Так, 20 серпня, за три дні до візиту, відбулося установче засідання українсько-індійської робочої групи з питань культурного співробітництва. Це важливий крок, адже без поглиблення культурної співпраці не буде посилення і політичного рівня. Саме тому один із договорів, підписаних під час перебування індійського прем’єра в Києві, стосувався культури. Дві інші робочі групи, які зустрічалися напередодні візиту — з питань співробітництва у питанні освіти та співробітництва у фармацевтичній галузі — також отримали логічне завершення у вигляді двосторонніх угод 23 серпня.
Аналізуючи інформацію викладену у спільній заяві України та Індії за підсумками візиту прем’єр-міністра Індії, бачимо весь спектр відносин — сільське господарство, розширення правової бази, задля взаємного захисту інвестицій, посилення науково-технічного співробітництва, наголос на посиленні оборонного співробітництва та «зацікавленість у роботі над підвищенням рівня двосторонніх відносин від всеосяжного партнерства до стратегічного партнерства в майбутньому».
В угоді є пункти, пов’язані із забезпеченням справедливого миру, але основний кістяк складають конкретні договори та домовленості (які ще втім треба реалізувати), а не риторика про участь Індії у досягненні миру в Україні.
Візит індійського премʼєр-міністра до України відбувся у надзвичайно важливий для нас день — День Державного Прапора — і це ще один прихований меседж, який свідчить про те, що у цих двосторонніх відносинах є майбутнє, непросте, але таке, яке може принести чимало користі обом партнерам.