Заборонити, обмежити чи врегулювати? Законодавці, політики й правозахисники шукають оптимальну модель регулювання інтернету для неповнолітніх.
Нове розслідування ЄС намагається зрозуміти, як Meta захищає неповнолітніх користувачів від негативного впливу соцмереж. А законодавці штату Нью-Йорк представили законопроєкт, який заборонятиме алгоритмічні стрічки соцмереж. Це лише два приклади, як світ вчиться регулювати цифровий простір і соцмережі для користувачів. Загалом ці спроби виглядають доволі хаотично — від ідей обмежити й не пускати до регулювання інтернету за віком і часом користування, від рекомендації неповнолітнім повністю відмовитися від смартфонів до спроб зрозуміти деструктивні наслідки використання соцмереж і навіть пропозицій створити окремі цифрові продукти для дітей.
Нині складно сказати, наскільки успішними будуть ці спроби. Найімовірніше, ми спостерігаємо певні експерименти щодо регулювання технологій для неповнолітніх, які триватимуть ще деякий час. Світ, схоже, усвідомив ризики, які несуть технології неповнолітнім дітям, проте як ці ризики зменшити, якщо повністю не нівелювати, поки особливого розуміння немає. Найбільш серйозними проблемами експерти називають доступ до суперечливого й часом забороненого контенту, фейків та маніпуляцій, кібербулінг. А ще психологічний тиск від соціальних мереж, що створюють нереалістичні стандарти краси й успіху, може призводити до серйозних психічних розладів у дітей і підлітків.
Звинувачується Meta
У травні Європейська комісія розпочала розслідування щодо компанії Meta, власника соцмереж «Фейсбук» та «Інстаграм». Його мета — зрозуміти, чи ці платформи шкодять психічному здоров’ю дітей і викликають звикання. Розслідування відбувається в межах нового європейського закону про цифрові послуги (Digital Service Act), який передбачає відповідальність великих технологічних компаній за їхню шкоду, зокрема для неповнолітніх користувачів. Коментуючи старт розслідування, представники Meta наголосили, що компанія вже створила понад 50 інструментів захисту її неповнолітніх користувачів і готова до такого розвитку подій.
Розслідування діяльності Meta в ЄС — факт важливий, але не унікальний. Ще в жовтні 2023 року проти компанії в США подали спільний судовий позов від імені понад 30 штатів. Ця найбільша судова претензія до компанії теж стосується впливу техногіганта на дітей і підлітків.
Позивачі впевнені, що гігант соцмереж створив свої продукти так, щоб нав’язувати повнолітнім їх використання, ба більше, щоб викликати звикання до них.
Соцмережі компанії Meta викликають так званий ефект кролячої нори. Так називається феномен використання соцмереж, у результаті якого алгоритми пропонують користувачу негативний або спотворений контент.
Поки судовий процес триває, до проблеми залежності дітей від соцмереж звернулися американські сенатори. Взимку 2024 року відбулося слухання в Сенаті США, на яке запросили керівників Meta, TikTok, Snap, Discord і Twitter (X). Менеджери від технологій запевняли політиків у тому, що вони роблять усе, щоб уберегти неповнолітніх. Натомість політики відверто спекулювали на ситуації, наприклад, одна із сенаторок сказала Цукербергу, що його руки в крові.
Згаданий вище позов став продовженням розслідування діяльності Meta від 2021 року. Тоді колишня працівниця компанії Френсіс Хоґен розкрила журналістам великі обсяги внутрішньої документації Facebook. Серед них були ті, які стосувалися шкоди, що Facebook завдає підліткам. Виявляється, у компанії добре знали, що використання неповнолітніми інстаграму викликає в них залежність, нездорове сприйняття свого тіла й почасти проблеми з психікою.
Читайте також: «Інтернет із погляду дитини є безпечним середовищем, де вона готова на дії, неприйнятні офлайн»
Найбільш відомою жертвою цих негативних явищ Facebook стала британська дівчинка-підліток Моллі Рассел, яка закінчила життя самогубством під впливом контенту про самоушкодження, самогубство та інші негативні явища. Історія Моллі Рассел стала прикладом негативного впливу соцмереж — саме такого, який хочуть мінімізувати конгресмени в США й розслідування Єврокомісії.
Попри всі запевнення, що в Meta все добре, за два роки після Френсіс Хоґен ще один працівник компанії розповів про її проблемні практики, які стосувалися використання сервісів неповнолітніми. Колишній працівник відділу безпеки Instagram виявив, що неповнолітні не лише бачать суперечливий контент у своїх стрічках. З ними можуть взаємодіяти зловмисники через систему повідомлень. Водночас компанії добре знайомі всі ці труднощі, проте вона воліє нічого не робити з ними.
Судове слідство проти Meta, розпочате ще минулого року, теж показало, що компанія знала про використання її сервісів дітьми, молодшими за 13 років. І це попри те, що реєструвати свій профіль на платформі можна лише після досягнення 13-річного віку. Мало того, компанія не лише нічого не робила з такими користувачами, але й агрегувала їхні дані й заробляла на рекламі, яку демонструвала таким користувачам.
«У компанії фактичні відомості Meta про те, що мільйони користувачів інстаграму молодші за 13 років, є “відкритою таємницею”, яка регулярно документується, ретельно аналізується та підтверджується, — ідеться в судових документах, — і ретельно захищається від розголошення громадськості».
(Не)дитячі проблеми соцмереж
Алгоритми, які пропонують дітям суперечливий контент, — лише одна із цілої низки проблем, пов’язаних із використанням неповнолітніми соцмереж. Залежність, нездорове сприйняття свого тіла, контент, що спричиняє розлади харчової поведінки — у таких проблемах звинуватили соціальні платформи батьки, які подали позови проти Meta, Snap, TikTok і Google протягом останніх двох років.
Іншою проблемою є CSAM (Child Sexual Abuse Material). Таку назву отримали матеріали із зображенням сексуального насилля над дітьми. Платформи намагаються боротися, щоб CSAM-контент блокувався автоматично, проте це їм не надто вдається. Експерти відзначають зростання обсягів такого контенту. Причому це відбувається особливо активно останнім часом на фоні популярності інструментів генеративного штучного інтелекту.
Хоча ШІ-чатботи нібито містять вбудовані запобіжники, зловмисникам усе одно вдається обходити обмеження й використовувати ШІ для створення CSAM. Про цю тенденцію розповідали фахівці Національного центру зниклих та експлуатованих дітей (National Center for Missing and Exploited Children — NCMEC), вони ж зазначили зростання числа скарг на такий контент. Загалом на початок 2024 року в інтернеті зафіксована рекордна кількість CSAM-контенту за всю історію спостережень. Ще одне парадоксальне явище, яке виявили дослідники зі Стенфорда, — подекуди діти самі створюють подібний контент, зокрема за допомогою ШІ, і рекламують його в закритих групах.
Додатковими проблемами неповнолітніх користувачів є булінг, переслідування, недостатній рівень критичного мислення для сприйняття контенту, результатом чого стають тікток-челенджі, які подекуди призводять до смерті їхніх учасників.
Чи можна захистити неповнолітніх користувачів
Результати усвідомлення проблем, з якими стикаються неповнолітні під час використання соцмереж, втілились у спроби їх розв’язання. Різні штати США та деякі європейські країни пропонують різні способи. Наприклад, на початку червня стало відомо про плани законодавців штату Нью-Йорк регулювати алгоритми соцмереж для підлітків. Ідея законопроєкту полягає в забороні алгоритмічної стрічки контенту в соцмережах — його автори хочуть, щоб неповнолітні користувачі бачили лише тих, на кого вони підписалися. На їхню думку, відмова від алгоритмічного націлювання контенту на дітей зменшить пропозиції суперечливого вмісту й реклами, яку бачитимуть неповнолітні, що в результаті покращить їхній досвід використання соцмереж.
2023 року в штаті Юта було підписано закон, згідно з яким саме використання соцмереж підлітками можливе лише після згоди батьків чи опікунів. Одночасно із цим підліткам заборонялося використовувати соцмережі вночі — після 22:30. Цю ініціативу підтримали законодавці Техасу й Арканзасу.
Локальні ініціативи підтримали на федеральному рівні: сенатори представили законопроєкт закону «Про захист дітей у соціальних мережах» (Protecting Kids on Social Media Act). У ньому теж пропонують заборонити використання реклами в соцмережах для неповнолітніх. Ще одна законодавча ініціатива — Закон про безпеку дітей в інтернеті (Kids Online Safety Act, KOSA).
Читайте також: Гідра в мережі
Попри загальну позитивну оцінку таких законодавчих ініціатив, експерти попереджають, що передбачена в них ідея посилення цифрового стеження не може бути позитивним прикладом у регулюванні соцмереж. Та й загалом обмеження й заборони щодо цифрового простору для дітей навряд чи спрацюють.
Деякі європейські країни також взялися регулювати інтернет для неповнолітніх. Наприклад, британський регулятор інтернету озвучив вимоги щодо регулювання алгоритмів соцмереж і запропонував додати перевірку віку для всіх користувачів цих платформ. Вимога щодо перевірки віку є і у французькому законі, що обмежує неповнолітніх в інтернеті — користувачі, молодші від 15 років, можуть користуватися такими сервісами лише зі згоди батьків чи опікунів.
Попри те що ці спроби впорядкувати використання цифрового простору дітьми є позитивним явищем, обмеження часто викликають суперечки й дискусії серед батьків, педагогів та експертів. Усе частіше звучить думка про те, що надмірний контроль лише провокуватиме в молоді бажання обійти ці заборони, тим самим наражаючи їх на ще більший ризик.
Найімовірніше, світ продовжуватиме експериментувати з різними моделями регулювання цифрових технологій. Проте важливо розуміти, що розв’язання цієї проблеми не лежить виключно в площині технічних засобів і законодавчих обмежень. Цифрова грамотність, критичне мислення й батьківський контроль є не менш важливими в захисті неповнолітніх користувачів.
Ще одним способом захисту дітей і підлітків були спроби створити цифрові продукти спеціально для них, наприклад Facebook Messenger Kids. Проте навіть у такого продукту все одно мусить бути функція перевірки віку, реалізація якої доволі складна. Інакше в месенджері почнуть реєструватися дорослі, зацікавлені в нездоровій взаємодії з дітьми.
Поки експерименти тривають, розробникам технологій, а особливо ШІ-продуктів, треба застосовувати вбудовані механізми захисту, які унеможливили б усі ризики, з якими нині зіткнулися соцмережі.