З 6 по 9 червня у 27 країнах-членах ЄС відбулися масштабні вибори до Європарламенту, на яких свої голоси віддали понад 185 мільйонів виборців. Утім далеко не всі політики втішені результатами, адже, як і зазвичай, громадяни в усьому блоці використовували вибори як де-факто референдуми щодо своїх національних урядів.
Перемогу на виборах до Європейського парламенту, зміцнивши контроль над палатою, здобула правоцентристська Європейська народна партія, пише видання Politico. Згідно з попередніми даними, ЄНП матиме близько 184 законодавців у парламенті й, водночас, найкраще місце для визначення політики ЄС з позиції влади. «Це єдина центристська партія, яка зросла на цих виборах: лівоцентристські соціалісти і демократи (S&D) залишилися стабільними (139 місць, — Ред.), тоді як ліберальна група «Оновити Європу» значно знизилася (80 місць, — Ред.)», — пише видання.
Як і передбачали опитування, значних успіхів досягли ультраправі сили. У Франції «Національне об’єднання» набрало майже третину голосів, закріпившись як провідна ультранаціоналістична група в наступному парламенті. Дві групи правого спрямування в Європейському парламенті — «Європейські консерватори й реформісти» (ECR) та «Ідентичність і демократія» (ID) — контролюватимуть 131 місце в палаті, не враховуючи 15 законодавців від «Альтернативи для Німеччини», 10 представників партії «Фідес» прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, шістьох членів польської партії «Конфедерація» чи трьох членів прокремлівської партії «Відродження» в Болгарії.
«Якби ультраправі сформували єдину групу, це була би друга найбільша сила в парламенті після традиційно домінуючої Європейської народної партії. Втім суперництво та розбіжності роблять цей сценарій малоймовірним, але сама по собі ця сила чинитиме правий тиск на політику ЄС», — пише Politico.
Крім того, виборці переважно не підтримали представників екологічних політсил. Найсуттєвіших втрат «Зелені» зазнали у Франції та Німеччині, які разом становили половину фракції в Європейському парламенті. Незважаючи на незначний прогрес у таких країнах, як Нідерланди та Данія, група втратить більше десятка депутатів та зменшиться у розмірі з четвертої до шостої політичної сили.
Вибори до Європарламенту: який сигнал дали результати для лідерів країн?
У Франції перемога ультраправого «Національного об’єднання» підштовхнула президента Еммануеля Макрона розпустити парламент країни і призначити позачергові вибори. Хоча жоден інший національний лідер не відреагував так різко, скромні результати правлячих партій у таких країнах, як Німеччина та Угорщина, також їх послабили.
Зокрема, соціал-демократи канцлера Олафа Шольца зафіксували найгірший результат на загальнонаціональних виборах за більш ніж століття, набравши менше 14 % голосів. У 2019 році партія набрала лише 15,8 %, що на той час також вважалося катастрофічним результатом. «Падіння є особливим приниженням для Шольца, який, незважаючи на свої похмурі рейтинги, наполягав на тому, що він повинен бути обличчям кампанії разом із провідним кандидатом від партії в Європі Катаріною Барлі», — пише Politico.
Видання також припускає, що хоч чергові вибори у Німеччині мають відбутися не раніше осені 2025 року, уряд може впасти задовго до цього. Найбільшу кількість голосів зібрав правоцентристський «Християнсько-демократичний союз» (30,3 % голосів та 29 місць), а проросійська «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула 15,9 % (15 місць).
Читайте також: Позачергові вибори у Франції: українські наслідки
Правляча партія Угорщини «Фідес» теж на шляху до найгіршого результату на виборах до Європейського парламенту, набравши разом із меншими союзниками лише 44,6 % голосів. Водночас, колишній інсайдер правлячої партії та очільник партія «Тиса» після підрахунку 99 % бюлетенів набрав 29,7 %. Як зазначає Politico, за останні два десятиліття «Фідес» лише раз набирала менше 50 % – у 2004 році. Попередні результати дадуть Орбану 11 місць у Європарламенті, а Мадяру — сім місць.
У Польщі на виборах до Європарламенту «Громадянська коаліція» Дональда Туска перемогла у восьми округах, а партія «Право і справедливість» — у п’яти, пише Gazeta.pl. Обидві партії, як свідчать дані Національної виборчої комісії, набрали майже однакову кількість голосів — 37,1 % та 36,2 % відповідно. Третє місце посіла «Конфедерація» з понад 12 % голосів. За неї, як пише Gazeta Wyborcza, серед наймолодших виборців проголосувало майже 30 %. «Ця програмно антиєвропейська група також посіла друге місце серед фермерів», — додає видання.
В Італії партія «Брати Італії» прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні збільшить кількість місць у Європейському парламенті більш ніж удвічі з часу останніх виборів. За неї проголосувало 28,6 % (24 місця). Як напередодні повідомило видання The Guardian, Мелоні може стати одним з найвпливовіших лідерів ЄС. Водночас лівоцентристська опозиційна «Демократична партія» посіла друге місце з 25,6 % (22 місця), далі йде інша головна опозиційна партія «Рух 5 зірок» та «Ліга» проросійського Маттео Сальвіні (по 8 місць).
Результати ультраправих партій, які тривалий час не брали активної участі в політиці ЄС, можуть змінити баланс сил у Європарламенті. Йдеться передусім про безпекові питання, тему міграції чи клімату, а також — що найголовніше для України — підтримку та допомогу в протистоянні з Росією. Від того, чи сформується в Європарламенті чітка проукраїнська більшість, великою мірою залежить подальша політика стосовно України цієї міжнародної структури.