На цьогорічному Книжковому Арсеналі історичних тем не бракувало, позаяк фокус-тема «Життя на межі» передбачає погляд, ширший за досвід одного покоління. Українцям не звикати жити на межі — географічній та онтологічній.
Обговорюючи, як ми назвемо цю війну, учасники дискусії — письменниця Оксана Забужко, філософ Вахтанґ Кебуладзе, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар — постійно вдавалися до історичних аналогій. Оксана Забужко наголосила, що росіяни діють за старими методичками, апробованими ще з часів Першої та Другої світової. До того ж, на її думку, нинішня війна, яку вже називають Третьою світовою, змушує переглянути наші погляди на дві попередні світові війни. Вахтанґ Кебуладзе підкреслив, що під час Другої світової не було однозначно, хто є позитивним героєм — з-поміж двох тоталітарних режимів, нацизму і комунізму, важко було обрати менше зло. Натомість сьогодні у світової спільноти є чітке розуміння, що бути в коаліції з Україною — це протистояти злу в особі Росії та її союзників. Валерій Пекар і собі додав, що росіяни воюють у кількох площинах, і війна наративів, війна за минуле відіграє ключову роль.
Дискутуючи про стійкість в літературному каноні, учасники — літературознавиця Віра Агеєва, філософ Тарас Лютий, автор текстів «Ти [Романтика]» Олександр Хоменко — акцентували на тому, як довкола ідеологічного стрижня канону точаться суперечки про нашу тожсамість.
Читайте також: Проєкт про ролі жінок у творенні канону української літератури
У розмові «Тут і там. Тепер і тоді. Мислити про тимчасово окупованих» Олеся Островська-Люта й Олена Стяжкіна згадували низку світоглядних контекстів — від невидимого інтелектуального життя в Донецьку ХХ та початку ХХІ століття до ментальної ієрархії, яку вибудовує імперія.
«Суспільне» презентувало серію документального циклу «Велика російська брехня. Література», що незабаром з’явиться в мережі. З цієї нагоди відбулось обговорення «Культурна апропріація: російська імперська традиція привласнення».
На стенді видавництва «Темпора» Олексій Сокирко, Віталій Михайловський та Олег Однороженко обговорили виклики, що постають перед сучасними та майбутніми українськими істориками. Ярослав Тинченко презентував нову книжку про «Славних рутенців» — українців в Австро-Угорській армії. Ніна Даценко, авторка книжки «Пригоди на радіохвилях: історія українського радіо» розповіла про київські адреси українських радіостанцій. Записи розмов незабаром будуть доступні на ютуб-каналі видавництва.
Видавництво «Стилет і стилос» анонсувало артбук про Київ 100 років тому. У ньому йтиметься про те, якими вулицями прогулювалися Зеров, Кошиць і Нарбут, яким був Київ Коновальця, Петлюри, Скоропадського, Маланюка, а які райони Києва навпаки були осідком чорносотенців чи центром боїв із російськими більшовиками. Авторками книги є історикиня Тетяна Швидченко, мисткиня Надія Харт та літературознавиця Діана Андрієвська.
Історія була присутня на Книжковому Арсеналі в цілковито різних формах — наприклад, роману Артема Чеха «Пісня відкритого шляху» про колишнього кріпака, який після служби на Кримській війні, потрапляє в Америку й воює на боці Півночі у громадянській війні. Або історії часопису «Арка», який видавав у Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року Мистецький український рух. Олександр Савчук обговорював з Євгеном Стасіневичем цей короткий яскравий спалах українського культурного життя — й той потенціал, що міг би розвинутись. Українське минуле містить чимало таких історій, що ледь встигли відбутись і вражають нас досі, бо життя на межі народжує захопливі сюжети.