Велика Британія 4 липня обиратиме новий уряд, і всі опитування свідчать про те, що консерваторів буде усунено від влади більшістю голосів. Згідно з опитуваннями, опозиційна Лейбористська партія лідирує, відірвавшись на майже 20 %, а на Консервативну партію чекають найгірші за останнє століття результати після 14 років при владі.
Зробивши несподівану заяву під дощем на Даунінг-стріт, перед офіційною резиденцією прем’єр-міністра, Ріші Сунак здивував усіх розпорядженням про призначення виборів на літо замість того, щоб чекати до осені, як рекомендували його радники й соціологи. Звертаючись до народу, Сунак не побажав скористатися парасолькою, щоб мати презентабельний вигляд, і промокнув до рубця, спровокувавши коментаторів пророкувати його партії таку саму долю на виборах.
Сунак перебуває при владі лише два роки. Він обійняв високу посаду після трьох прем’єрів, які не впоралися зі своїми обов’язками: Терези Мей — другої жінки на посаді прем’єра, яка не спромоглася забезпечити голосування в парламенті за закон про вихід з Європейського Союзу після референдуму про Brexit 2016 року; Бориса Джонсона, який приніс консерваторам велику перемогу 2019 року, але зіткнувся із численними труднощами через пандемію COVID-19, власний дисфункційний стиль управління й брехню в парламенті; і Ліз Трасс, яка протрималася всього 49 днів через свій катастрофічний бюджет, що сколихнув фінансові ринки та ледь не довів країну до банкрутства.
Ріші Сунак — перший лідер Великої Британії, що походить з етнічної меншини (його батько був іммігрантом з Індії), його спочатку сприймали як компетентну й чесну людину, здатну стабілізувати економіку та повернути довіру до уряду. Він обіцяв знизити рівень інфляції вдвічі, зменшити рівень боргу, скоротити час очікування на візит для пацієнтів британської державної системи охорони здоров’я і зупинити нелегальну імміграцію людей, які човниками прибувають у Велику Британію Ла-Маншем із Франції. На жаль, попри ліпші показники рівня інфляції та помірне економічне зростання, інших обіцянок Сунак виконати не зміг.
Протягом останніх кількох років у країні панують песимістичні настрої. Почасти через різке падіння рівня життя й послаблення економіки внаслідок пандемії, почасти через сексуальні й фінансові скандали за участю членів парламенту і почасти через сумну ситуацію на міжнародній арені з огляду на війни в Україні й Секторі Гази. Окрім того, в уряді не обійшлося без катастрофічних хиб і скандалів, зокрема йдеться про суд над понад 900 невинними поштарями, яких через збій у комп’ютерній системі помилково звинуватили в розкраданні коштів, і про багаторічне переливання хворим на гемофілію зараженої крові, унаслідок чого щонайменше 3 000 осіб померло від СНІДу й інших інфекцій, наявних у крові.
Серед британців панує думка, що консерватори втомилися й виснажилися, що їм бракує бачення майбутнього країни. Тим часом опозиційна Лейбористська партія зміцнила свої політичні позиції на чолі з новим лідером сером Кіром Стармером. П’ять років тому партію очолював Джеремі Корбін — старий соціаліст, який пропонував ліворадикальну політику, як-от націоналізацію промисловості, підвищення податків й економію на обороні. Він також створив у Лейбористській партії небезпечну антисемітську обстановку, і чимало євреїв покинуло її лави. За Корбіна партія зазнала нищівної поразки 2019 року й мусила обирати нового лідера, проводити кардинальні реформи, викорінювати антисемітизм і розробляти більш помірковану політику.
Лідер Лейбористської партії Кір Стармер під час партійного заходу в Есексі 16 травня
Нині партія має зовсім інший імідж. Лейбористи виступають за збільшення витрат на оборону, прагнуть зміцнити зв’язки з британським бізнесом і не підтримують підняття податків.
Виборці хочуть змін і поліпшень за сімома основними напрямами. Перший — нагальна потреба вдосконалити національну систему охорони здоров’я. Наразі понад 7,5 млн осіб чекають операцій у списках очікування. Лікарі кілька разів страйкували, лікарням бракує фінансування. Уряд виділив чимало коштів на охорону здоров’я, але стандарти не підвищилися. Тож лейбористи обіцяють масштабне реформування системи.
Другий напрям — нелегальна міграція. Тисячі людей з усього світу нелегально висаджуються на берегах Південної Англії, прибуваючи з Франції маленькими човниками з допомогою злочинних банд, які промишляють контрабандою людьми. Сунак запропонував відправляти всіх нелегальних мігрантів у Руанду, де оброблятимуть їхні заявки на надання притулку. Однак захисники прав людини не згодні, а деякі критики стверджують, що це надто затратне рішення і що біженці не перебуватимуть у безпеці в африканській Руанді. Попри ухвалення закону, поки що жоден літак не доправив біженців до Руанди, оскільки судові постанови блокують перельоти. Виборців обурює й велика кількість легальних мігрантів, які оселяються в Британії для пошуку роботи.
Читайте також: Молодечий прагматизм Ріші Сунака
Третій важливий напрям — житло. Щонайменше 1,5 млн власників житла повинні сплачувати значно більшу іпотеку через те, що катастрофічний мінібюджет 2022 року призвів до суттєвого зростання відсоткових ставок. Уряд не виконав обіцянки про забезпечення в Англії 300 000 нових домівок щороку, а через брак житла ціни на купівлю й оренду надзвичайно високі. Тепер молоді практично неможливо придбати житло.
Четвертий напрям на часі для виборців — кліматична криза. І лейбористи, і консерватори ставлять собі за мету боротися із забрудненням повітря й вийти на нульові показники з викидами. Проте для цього доведеться суттєво підвищувати ціни на пальне й запроваджувати обмеження на бензинові автомобілі, що будуть вельми непопулярними. Лейбористи пообіцяли витратити на зелену політику 28 млрд фунтів стерлінгів, але потім відмовилися від цієї ідеї, бо ніхто не знав, де знайти такі гроші.
Виборців хвилює також освіта й дошкільні заклади. Чимало людей, працюючи, не можуть собі дозволити водити дитину в садочок, а вчителі масово звільняються зі шкіл. Вартість соціального забезпечення різко зросла після пандемії COVID-19, і постає запитання до обох партій: де брати кошти на додаткове забезпечення дедалі численнішого у Великій Британії населення похилого віку?
Насамкінець тривають суперечки навколо так званих культурних воєн, тобто про транслюдей і те, чи варто надавати допомогу охочим змінити стать. Жіночі організації наполягають, що це загроза для прав жінок, а молоді радикали розлютили країну своїми ліворадикальними гаслами й програмою woke.
Зовнішня політика зазвичай не надто багато важить у передвиборчих кампаніях. Однак війна в Секторі Гази призвела до масштабних протестів пропалестинських угруповань, особливо молоді й мусульман, і подеколи протести переростали в жорстокі сутички. Посилилися антисемітські настрої, і лейбористи потерпають, позаяк партія недостатньо рішучо засудила дії Ізраїлю в Газі.
Передвиборча кампанія триватиме шість тижнів, а виборці вже від неї втомилися. Усі розуміють, що насуваються зміни. Понад 73 депутати від Консервативної партії мусили відмовитися від мандатів і не змагатимуться на виборах. Причина полягає в тому, що більшість із них знає, що на них чекає поразка. Маленька Ліберально-демократична партія намагається урвати шанс у регіонах, де консерватори завжди мали гарантовані голоси. У Шотландії Шотландська національна партія, за прогнозами, одержить дуже погані результати після деволюції влади, катастрофічного тривалого правління й невиконання обіцянки забезпечити голосування шотландців за незалежність. Тож шотландські місця, імовірно, повернуться до лейбористів, і це допоможе їм здобути загальну більшість у країні.