Велика Британія заявила про намір збільшити до 2030 року витрати на оборону до 2,5 % національного доходу, щоб перевести оборонну індустрію у воєнний режим з огляду на зростання напруженості й загроз у світі.
Показово, що заяву було здійснено під час візиту прем’єр-міністра Ріші Сунака в Польщу. Витрати цієї країни у співвідношенні на особу значно більші, ніж в інших країн — членів НАТО, і вона постійно закликає альянс до активізації зусиль для протистояння загрозі від Росії. Сунак також сказав, що Велика Британія виділить додаткові 500 мільйонів фунтів на підтримку України й закликав інші країни терміново допомагати Києву, який заледве стримує наступ росіян. Прем’єр підкріпив своє послання, відразу вирушивши в Берлін і закликавши Німеччину витрачати на оборону більше. Німці досі витрачають менше ніж 2 % національного доходу попри те, що Вашингтон вимагає від усіх країн — членів НАТО виділяти щонайменше 2 %. Тим часом німецька влада досі вагається, чи надсилати Україні ракети Taurus.
Більшість стратегічних аналітиків у Великій Британії оцінили Сунакову заяву, і мовчання опозиційної Лейбористської партії також свідчить про схвалення. Лейбористи теж обіцяють збільшити витрати на оборону, коли сприятиме економічна ситуація. Після загальних виборів 2024 року лейбористи, найімовірніше, прийдуть до влади, тож нові заходи у сфері оборони реалізуватимут вони. Однак чимало політиків порушили питання про те, де Британія візьме на це гроші. Усі урядові установи потерпають від дефіциту коштів, а податки в Британії вже на найвищому рівні за останні кілька десятиліть. Знайти потрібні величезні суми можна лише через урізання інших урядових програм, насамперед із соціального забезпечення. Серед виборців таке рішення буде вельми непопулярним.
За словами Сунака, Велика Британія опинилася перед лицем «осі авторитарних держав із цінностями, що суперечать нашим» (Росії, Китаю, Ірану й Північної Кореї). Прем’єр вважає, що нині ці країни більше співпрацюють і стали настирливішими. Тож наступні шість років Велика Британія поступово збільшуватиме витрати на оборону до 2030-го, поки не досягне суми 87,1 мільярда доларів, тобто на 7 мільярдів більше, як порівняти з нинішнім рівнем, що становить 2,3 % національного доходу.
Аналітики у сфері безпеки й оборони закликають терміново виділяти більше коштів, наполягаючи, що нині Велика Британія слабша, ніж будь-коли раніше: у збройних силах і флоті суттєвий дефіцит особового складу, а кількість боєприпасів і зброї небезпечно обмежена. Армія нині налічує близько 70 тисяч бійців — це найменший склад за майже 100 років, а на флоті так мало новобранців, що для формування екіпажів на нових кораблях не вистачає моряків.
Також треба негайно поповнювати боєприпаси, оскільки більшу частину запасів ми віддали Україні й для подальшої допомоги або відновлення британських резервів забезпечення немає.
Усі країни — члени НАТО налаштовані витрачати на оборону більше: почасти з огляду на війну в Україні й посилення загрози з боку Росії; і почасти з огляду на небажання американців і далі брати на себе левову частку витрат НАТО. Нещодавно Дональд Трамп попередив, що, коли він стане президентом, росіяни можуть робити «що заманеться» в будь-якій країні, яка не сплачувала своєї частки в НАТО. Ця безцеремонна погроза стала тривожним дзвінком для всієї Європи. Тепер НАТО намагається «убезпечитися від Трампа», оскільки ймовірність його приходу до влади в листопаді дуже висока.
На оборону Велика Британія витрачає в співвідношенні більше за інші країни — члени НАТО, крім США, Польщі, Естонії і Литви. Польща витрачає найбільше на особу (3,9 %) і найзавзятіше попереджає про загрозу Росії, але російська атака на Україну налякала також країни Балтії. Утім, більшість західних країн насолоджуються «дивідендами миру» після завершення Холодної війни, і їхні бюджети на оборону стабільно скорочують — кошти натомість спрямовують на охорону здоров’я та соціальне забезпечення. Велика Британія також зменшила витрати на оборону після падіння Берлінського муру.
Однак лунає критика, що більша частина коштів, виділених на оборону, марнується. Міністерство оборони славиться жахливою некомпетентністю у сфері забезпечення. Замовлені нові озброєння, танки й оснащення часто не працюють. Якось спалахнув скандал навколо дорогої розробки танку, який виявився таким гучним, що люди, які ним керують, глухнуть. Довелося витратити набагато більше грошей на перероблення. Іншим разом міністерство замовило нові військові кораблі, у яких одразу виникли технічні несправності, а через погану координацію новий авіаносець не можна використовувати, позаяк Велика Британія не має для цього літаків.
Уряд обіцяє поліпшити ситуацію із забезпеченням і подбати про контроль. А також стверджує, що збільшить бюджет на оборону через скорочення серед чиновників, щоправда, не зазначає, як ці скорочення допоможуть знайти кошти. Комітет з державних рахунків Сполученого Королівства вже виявив прогалину в 16,9 мільярда фунтів між планами на поповнення оснащення й виділеним бюджетом.
На думку критиків, Велика Британія нереалістично націлилася розв’язати забагато питань через військове зміцнення: забезпечувати суттєву підтримку НАТО в Європі, ліквідувати наслідки стихійних лих по всьому світу, підтримувати експедиційні загони й навіть реагувати на кризи всередині країни, як-от повені або серйозні катастрофи. Критики стверджують, що Велика Британія вже не є наддержавою і не може діяти, наче досі має глобальний вплив.
Наразі пріоритет — це Україна. Саме на ній зосередиться Велика Британія. Серед іноземних партнерів саме в Україні британці матимуть найбільшу залученість.
Близький Схід теж викликає занепокоєння, але Велика Британія не має наміру безпосередньо брати участь у налагодженні миру в Секторі Гази й продає Ізраїлю дуже мало зброї. Однак у Червоному морі є важлива місія: кораблі Британії разом із США й понад десятьма іншими країнами захищають морський шлях від ракет, які запускають хусити в Ємені за підтримки Ірану. Велика Британія також традиційно долучалася до питань безпеки на Далекому Сході, а нещодавно підписала спільну угоду з Австралією та США з будівництва флоту атомних підводних човнів для Австралії. Мета — протистояти стрімкому домінуванню китайців у Південно-Східній Азії. Японію запросили до співпраці із цим альянсом для розроблення військово-морських технологій, унаслідок чого Китай засудив цей пакт як спробу створити азійську копію НАТО.
Небезпека нині полягає в тому, що Велика Британія і далі намагатиметься відігравати важливу роль в усіх регіонах світу, не маючи ресурсів для співпраці й не роблячи суттєвого внеску в глобальну безпеку. За словами аналітиків, Велика Британія повинна ухвалити рішення, які вона має інтереси та які ресурси готова виділити на відстоювання цих інтересів. Наразі рішення очевидне: у пріоритеті Європа й оборона Європи. Тобто слід продовжувати зосереджуватися на Україні й віддано підтримувати її в захисті від росіян. Києву ведеться дедалі важче, тож українці оцінять таке розставлення пріоритетів.