Лауреаткою премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2023 рік стала польська перекладачка Катажина Котинська. Імʼя переможниці оголосили 23 квітня, у Всесвітній день книги та авторського права, під час урочистої церемонії, що цьогоріч відбулася в Києві у книгарні «Сенс» на Хрещатику.
Катажина Котинська / Katarzyna Kotyńska – перекладачка з української мови на польську. Номінована Посольством України в Республіці Польща з перекладом книжки Оксани Забужко «Найдовша подорож» (Комора, 2023) – Oksana Zabużko. Najdłuższa podróż (Agora, 2023). Від 2023 року очолює катедру україністики Інституту східнослов’янської філології Ягеллонського університету. Лауреатка ANGELUS – нагороди для перекладачів Центральноєвропейської літературної премії Angelus за переклад роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» (2013). Менторка програми «Gaude Polonia» (випуск 2023 року).
«Дякую всім, хто мені допомагав на цьому шляху, бо перекладач може сидіти у своєму кабінеті і начебто робити все самостійно і на самоті, але без людей, які будуть допомагати, підкидати тексти, підказувати, розказувати, додавати тисячі приміток. Всім, хто зі мною дискутував, хто сперечався, всім моїм студентам. Всім українським і неукраїнським моїм друзям, на яких завжди можна було покладатися. І сподіваюся, перед нами ще багато таких пригод, бо занурюватися у нові та старі літературні українські тексти – це найкраща пригода, яку я можу для себе придумати ще на довгі-довгі роки», – сказала лауреатка премії, польська перекладачка Катажина Котинська.
Нагороду Катажині Котинській вручив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко: «Праця перекладачів з української на мови світу робить українську культуру більш видимою та значущою, вона будує мости між країнами та покращує розуміння українців у світі. Україна та Польща мають спільні цілі, спільне бачення майбутнього, і саме тому я радий нагородити Катажину Котинську . Її багаторічна робота з українськими авторами, зокрема, переклад важливих голосів нашого часу, є безцінною для зв’язку наших двох країн».
Лауреатка Премії Drahomán Prize Катажина Котинська отримала статуетку, виготовлену українською скульпторкою Анною Звягінцевою, та грошову винагороду в розмірі 3 000 євро.
«Культура, яка сприймає перекладне слово, збагачується через ці переклади. Зараз українська культура говорить світу те, чого він ще про себе не знає. Вона заповнює великі лакуни у світовій культурі, лакуни, котрі є вісниками правди – можливо, ще невідомої світу. Велика дяка усім номінантам на Drahomán Prize – вони допомагають Україні бути почутою в різних куточках планети», – сказав філософ, письменник, президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.
«Щиро дякую вам, шановні перекладачі, за вашу майстерність та сподвижницьку роботу, яка оприявнює Україну світові, відкриває йому нові українські імена і голоси, розширює літературні маршрути, особливо зараз, під час війни росії в Україні, коли кожен голос важливий. Ви є мостами у нові культури, дослідники літератури, роботу яких важко переоцінити. Ми щиро віримо, що з кожним роком ваша праця ставатиме все видимішою і належно оціненою, і в свою чергу ми докладатимемо максимум зусиль для того, щоб підтримувати вашу роботу», – додала заступниця директорки Українського інституту книги Олена Одинока.
Українська письменниця Оксана Забужко, за переклад тексту якої Катажина Котинська отримала нагороду, у своїй промові сказала: «Для мене цінною є можливість зустріти сьогодні друзів, які, стикаючись із нерозумінням, ризикуючи своєю нішевою позицією у своїх культурах, весь цей час вперто і послідовно працювали над тим, у що повірили: у потрібність української культури, літератури і українського досвіду для своїх культур і свого досвіду».
Ведучою вечора була письменниця й журналістка Олена Гусейнова, а музичний супровід церемонії забезпечив український гурт Ukiez.
Нагадаємо, що до короткого списку премії Drahomán Prize за 2023 рік також увійшли перекладач з української мови на фінську Ееро Балк (з перекладом книжки Сергія Руденка «Бій за Київ») та перекладач із української мови на шведську Мікаель Нідал (з перекладом поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»).
Спеціальну відзнаку премії «за побудову українсько-грузинських культурних мостів» отримав Рауль Чілачава – перекладач із української мови на грузинську. 2023 року в Грузії вийшло три українські книжки в перекладі Рауля Чілачави: Маркіян Камиш «Оформляндія, або Прогулянка в Зону»; Антологія «Словник війни»: українські автори про війну; Тарас Шевченко «Думи мої…».
На здобуття премії Drahomán Prize 2023 було номіновано 16 перекладачів і перекладачок, які перекладають із української на англійську, італійську, польську, грузинську, фінську, шведську, японську, румунську, турецьку, арабську та болгарську мови. Заявки надійшли з 13 країн, а саме – Фінляндії, Італії, Грузії, Японії, Румунії, Польщі, Туреччини, В’єтнаму, Болгарії, Індії, США, Швеції, Єгипту.
Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Відзнака покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.
Лауреатами премії в попередні роки стали перекладачка з української мови на французьку Ірина Дмитришин (2022), перекладач з української мови на польську, письменник і літературний критик Богдан Задура (2021) та перекладачка з української на німецьку Клаудія Дате (2020).
Короткий список та лауреата Премії визначає Капітула, яка складається з 9 членів. До неї входять авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік. До Капітули 2023 року ввійшли: Володимир Єрмоленко, письменник, журналіст, філософ, президент Українського ПЕН, Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту, Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, радниця президента Українського ПЕН, Остап Сливинський, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН, Валентина Стукалова, менеджерка книжкових та інтелектуальних проєктів Французького інституту, Юрій Прохасько, перекладач, Марко-Роберт Стех, український і канадський літературознавець та письменник, член Виконавчої Ради Українського ПЕН, Ірина Старовойт, літературознавиця, поетка, перекладачка.
Український інститут – державна інституція в сфері управління Міністерства закордонних справ України. Місія Українського інституту – зміцнення міжнародної і внутрішньої суб’єктності України засобами культурної дипломатії. Ми налагоджуємо міжнародні культурні зв’язки між людьми та інституціями і створюємо можливості для взаємодії українців зі світом.
Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 157 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе.
Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.