Протягом тижня у Німеччині тривають суперечки щодо звинувачення (до слова, обґрунтованого) німецької газети Berliner Zeitung українським послом у ФРН Олексієм Макеєвим у проросійськості наративів, яке поширює це видання. У відповідь Berliner Zeitung написала про загрозу свободі слова. Журналісти інших німецьких видань утім схиляються на бік українського посла.
«Berliner Zeitung регулярно відзначає мене тегами у постах зі статтями, які любить поширювати навіть російське посольство — ось наскільки сильно там спотворюють реальність і правду про агресивну російську війну», — написав посол України у ФРН Олексій Макеєв у першому із твітів із тегом «аморальний компас», в якому розкритикував маніпулятивність опублікованих у німецькій газеті матеріалів та інші факти відвертої прихильності головного редактора та видавців газети до Кремля.
Regelmäßig markiert mich @berlinerzeitung in Posts mit Artikeln, die selbst die russische Botschaft gerne teilt — so sehr werden dort Realität und Wahrheit über den russischen Angriffskrieg verdreht.
Ist @berlinerzeitung das neue Radio Moskau? Thread. /1#AmoralischerKompass pic.twitter.com/cOxh9pEt3N
— Oleksii MAKEIEV 🇺🇦 (@Makeiev) April 2, 2024
Видання не забарилося з реакцією і написало про «спроби залякування» та «посягання на свободу преси». Колеги по німецькому журналістському цеху (якщо вони згодні називати себе колегами із працівниками Berliner Zeitung) активно коментують ситуацію і, як видається, схиляються на бік українського посла.
«Berliner Zeitung відчуває себе загроженою. Посол України в Берліні звинуватив газету в тому, що вона не завжди є цілком критичною до Росії, коли йдеться про війну в Україні. І він має на це повне право. І те, і те не заборонено. Berliner Zeitung може так писати. І Олексію Макеєву дозволено вказувати на це і засмучуватися з цього приводу», — пише у своїй колонці для німецької газети taz медіакритик Штеффен Ґрімберг. Він зокрема зазначає, що «напади на свободу преси виглядають інакше», а «Макеєв скоріше заслуговував би на свисток за порушення дипломатичних конвенцій».
Він також пише і про «слона в кімнаті» — видавця та власника Berliner Zeitung з 2019 року Гольгера Фрідріха, який як і його дружина Сільке вважається близьким до Росії. Український посол у серії твітів згадує про Фрідріха також, вказуючи на його минуле як співробітника Штазі. «Зараз Фрідріх також відчуває переслідування і з боку Tagesspiegel. Адже вона вже давно звинувачує його газету в тому, що та «діє як російський підводний човен», як ображено написав у вівторок помічник Фрідріха [Міхаель] Майєр. Що це буде тепер? Велика глобальна політична дискусія чи обмін медіа-журналістськими шпильками?», — резюмує Ґрімберг.
І Фрідріх, і Маєр привернули до себе чимало негативної уваги, коли разом із політиками часів НДР та представниками партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) зʼявилися у 2023 році на прийомі до 9 травня у посольстві Росії в Німеччині. Окрім них там також були присутні політик часів НДР Еґон Кренц, ексканцдлер Герхард Шредер, партійці АдН Александр Ґауланд та Тіно Хрупалла. «Чи є Berliner Zeitung новим радіо «Москва»?», — запитує посол. Як прихильники полемічного перебільшення, ми б сказали: так воно і є в газеті, або ви бачили це в травні минулого року, коли видавець [Berliner Zeitung] Гольгер Фрідріх і редактор Міхаель Майєр опинилися в іменитій компанії (Герхард Шредер, Егон Кренц, Клаус Ернст, Александр Гауланд, Тіно Хрупалла), яка вітала російського посла в його берлінській резиденції з Днем Перемоги над націонал-соціалістами», — пише у своїй колонці вже для Frankfurter Allgemeine Zeitung оглядач Міхаель Ганфельд.
Читайте також: Андреас Умланд: «Макрон говорить добрі слова, але допомога Франції для України не така потужна, як німецька»
Але це не єдині справедливі звинувачення на адресу Berliner Zeitung. Український посол зокрема також звертає увагу на те, що видання працевлаштувало у себе активних коментаторів російського пропагандистського каналу RT Deutsch після його заборони у Німеччині. Один із таких — біограф Владіміра Путіна Томас Фасбендер.
Звинувачення на адресу Berliner Zeitung не зʼявилися лише зараз. Попри відносно скромний для Німеччини наклад (72 тисяч друкованих та 38 тисяч електронних підписників), провокативні статті газети викликали протести у колег і раніше. Так, після скандалу із відвідинами посольства Росії, Штеффен Ґрімберг у колонці в taz вимагав експропріювати Berliner Zeitung у її видавця.
Наприкінці травня 2023 року швейцарська Neue Zürcher Zeitung присвятила Berliner Zeitung та її власникові і видавцеві обʼємну статтю, де зазначила, що багатьох колег по цеху (і сподіваємося, німецьких читачів) дратує те, що такі суперечливі особистості, як ексканцлер Герхард Шредер, можуть висловлюватися на сторінках видання без будь-якої критичної категоризації. «У гостьовій статті [для Berliner Zeitung — Ред.] Шредер пояснив, що НАТО знехтувало Росією і частково винне у відсутності мирного плану для Європи та України. Такі голоси особливо добре сприймаються в колишній НДР. Berliner Zeitung також проводить своєрідну „політику ідентичності для східних німців“, як називає це головний редактор Томаш Куріянович», — писала NZZ.