Усім вітання!
Мушу визнати, я досі сушу голову, намагаючись знайти докази «сотень українських солдатів, що пропали під Авдіївкою», про які пише New York Times. Мої контакти в росії про це ані пари з вуст, у російських соцмережах циркулюють фото та відео 5-6 полонених із 3-тьої штурмової; контакти в ЗСУ не знають про «сотні» «зниклих» або «вбитих» (максимум відомо про «10 із однієї бригади і 12 з іншої»). Виходить, або питання про втрати українців у цій битві перетвориться на другу найбільшу таємницю цієї війни (після питання, як українці дозволили зайти росіянам у Херсон, Мелітополь і Бердянськ за перші 48 годин повномасштабного вторгнення), або… тссс… я зрештою внесу такі «звіти» американських медіа в теку, де в мене вже лежить «битва за Вугледар», «швидка поразка України» і ще кілька подібних історій. Тобто в теку некомпетентних матеріалів.
А поки я дописую інші статті, пропоную кілька новин про події з фронту, щоб трохи заспокоїти нерви тим небагатьом, які мене ще про це запитують.
Та найперше маю величезне прохання. Будь ласка, змилостивтеся: не надсилайте мені «новин» (тобто звітів із медіа) про те, які танки й інші бронемашини чи інші якісь «вундервафлі» Захід надсилає в Україну. Я більше не витримую цих потоків брехні. Навіть на мій смак, вони пересолоджені. Запитуєте, чому? Ось вам кілька прикладів:
- Не знаю, про що там усім наплели, але в Україну з Німеччини приїхало рівно 18 «Леопардів-2». І то без достатньої кількості запчастин.
- Навіть знати не хочу, скільки «Леопардів-1» пообіцяли передати Україні, але з двадцяти «доставлених» тільки 12 були в робочому стані — і це після кількох місяців ремонтів. Тепер їм бракує снарядів.
- Усі «додаткові» САУ Panzerhubitzen, про які роздзвонили кілька днів тому, за контрактами мають прибути в Україну десь між 2025 і 2027 роками.
- Те саме стосується обіцянок від «балакучих голів», таких як Макрон і Сунак, і така ж ситуація з двадцятьма іспанськими М113…
…ну а ситуацію в «Сполучених Штатах Абсурду» я навіть коментувати не берусь: усе одно немає сенсу говорити про їхню систему некомпетентність.
Словом, мені йдеться ось про що: не чіпайте мене з тими звітами про всі мрапи, тауруси, атакамси, ф-16, марси-2, лазери, космічні кораблі, смертельні комети і все таке… У мене на всі ці дурниці сильна алергія.
Ага, і ще одне прохання: хтось із України, поясність, будьте ласкаві, усім ідіотам на Заході, що МРАП — це не те саме, що БТР, і тим більше не БМП (я певен, українці розкажуть це значно чемніше, ніж міг би розказати я: після двох років усієї цієї вакханалії я на місці Зеленського і Ко просто починав би верещати, щойно забачивши будь-якого представника Західної некомпетенції, хай би як його звали).
БМП = бойова машина піхоти: броньована бойова машина, що використовується не лише для перевезення піхоти в бій, але й для безпосередньої вогневої підтримки зі зброєю калібру 20 мм або вище; приклади — M2 або M3 Bradley, БМП-1, БМП-2, Marder та подібні.
БТР = бронетранспортер: броньована машина, що використовується переважно для транспортування піхоти в зону бойових дій, зазвичай оснащена (якщо взагалі оснащена) озброєнням калібру 20 мм або менше. Див. M113, MT-LB, FV.432, БТР-3, БТР-4, БТР-70, БТР-80, Fuchs, VAB та подібні.
MRAP (англ. mine-resistant ambush-protected vehicle) – протимінна машина, захищена від засідок. По суті, це «броньована вантажівка», сконструйована таким чином, щоб екіпаж міг вижити, наїхавши на протитанкову міну або підірвавшись на саморобному вибуховому пристрої, а також у «звичайній» засідці з застосуванням вогнепальної зброї. Прикладами MRAP є: MaxxPro, M-ATV, Cougar, Mamba або такий мотлох як BATT UMG (який, ніт, за броньовим захистом не можна порівняти навіть з БТР Fuchs) та інші подібні залізяки…
Найголовніше: MRAP – це вам ані БМП, ані БТР. Той, хто намагається сказати щось інше, просто невіглас. Дійсно, відправляти десятки MRAP в Україну, а потім очікувати (навіть радити), щоб ЗСУ використовували їх як БМП чи БТР – не тільки нерозумно, але й відверто злочинно.
…. натомість це так типово для ватаги некомпетентних осіб, які називають себе політиками і військовими радниками тут, на Заході (так, незважаючи на те, як часто останніми роками вони провертали те саме з різними збройними силами в Африці та Азії).
З полів битв…
Куп’янськ та Кремінна… так, за останні кілька днів було багато російських штурмів. За даними ЗСУ, було зафіксовано до 80 бойових зіткнень. Наприклад, 25-та і 138-ма мотострілецька бригади атакували в районі Синьківки-Петропавлівки. Безуспішно. 2-га мотострілецька дивізія («Таманська»), як і раніше, має величезні проблеми при спробах маневрувати своїми частинами навпроти позицій ЗСУ на лінії Іванівка-Котлярівка і лише зазнає додаткових втрат. І справді всі ці відео, що раз за разом спливають і показують, як російські танки підриваються на українських мінах або потрапляють під удари безпілотників, – взагалі не новина. Достатньо зазначити: всі атаки останніх днів були відбиті. Відновлені 4-та танкова та 144-та мотострілецька дивізії мали дещо більший успіх в районі Ямполівки, але він також вимірюється сотнями метрів. Зауважте: все це в той час, коли у ЗСУ критично не вистачає артилерійських боєприпасів… і варто мені подумати, що могли б зробити українці, якби мали достатньо снарядів… глибоко зітхаю… Тим не менш, росіяни підтягують підкріплення, а отже, слід очікувати додаткових атак.
Гарна новина з цієї місцини: 93-тя мехбригада знову з’явилася на полі бою – і тепер озброєна БМП CV-90 шведського виробництва:
Вочевидь саме в цій частині України ВСрф направду вдалося вразити один з підрозділів ЗСУ, оснащений німецькими БМП «Мардер» – завдяки кільком ударним безпілотниками «Зала». Ось один з кадрів з відео, на якому зафіксовано 3-4 відповідних штурми:
Вистачить сказати, що «інших» фото не було: отже, або зазначені «Зали» не спромоглися пробити броню, або завдали лише обмежених ушкоджень. Будемо сподіватися, що наші «ретельні» німецькі друзі продумали постачання достатньої кількості запчастин для «Мардерів»…
Сіверськ… Здається, я вже згадував про це минулого тижня: росіянам таки вдалося потрапити в «промзону» Білогорівки (це та, що на Сіверському Дінці). Втім, це коштувало їм купи БМП та БТРів, а коли вони спробували зайти зі східної сторони села, 81-ша аеромобільна вибила їх звідти майже миттєво.
Бахмут… Останні кілька днів російські ПКС сильно обстрілюють Часів Яр – звісно, планерними бомбами МПК/УМПК. На землі важкі бої тривають на відрізку від Авдіївки до Богданівки – а саме 200-та МСБр ВСрф намагається здійснити прорив у Часів Яр. Наразі, успіху вона не має.
Авдіївка… 16 та 17 лютого, під захоплені вигуки з пудінг-сфери, росіяни атакували Ласточкине – вісім чи девʼять разів. Наскільки мені відомо, тут вони втратили десь 7–8 залучених БМП. Небагатьом росіянам у підсумку вдалося дістатися села, але і їх усіх невдовзі було знищено. Думаю, це також красномовно свідчить про «відсутність облаштованих позицій ЗСУ на захід від Авдіївки», а також про «здатність ВСрф наступати далі».
Десь у районі Авдіївки росіяни навіть знайшли покинуту БМП «Бредлі». Судячи з кольору (див. фото нижче), вона працювала, напевно, у складі 47-мої механізованої. Також відомо про ще одну таку БМП, знищену у бою. Тож, знову-таки, ніщо не вказує на «тяжкі втрати з українського боку», про які заявляло те світило американської журналістики…
Судячи з пошкодженого траку та шестерні, цей «Бредлі» наїхав на міну, мабуть під час якоїсь контратаки – і тоді українці мусили його покинути. Як бачимо по відкритому люку, мехвод зміг покинути машину. А якщо зміг вийти він, то й інші бійці на борту майже напевно вибралися – зрештою, це вам не БМП-3, яка здіймається на повітря, щойно ворог бодай кине на неї погляд.
Стоп-кадр з російського відео, на якому видно, як ту-таки «Бредлі» буксирують, аби росіяни – як вони самі зухвало заявляють – могли «оглянути цю БМП та виявити її секрети». Бажаю вам успіху в дослідженні західних технологій 40-річної давнини, коли на дворі 2024-й.
Окрім цього все, що росіяни знаходять під час зачистки Авдіївки цими днями, виглядає десь так – і здебільшого це їхня ж техніка. Дивіться: вибиті T-72, T-80, T-90, БМП тощо, тощо, тощо. Проте, це не скасовує того печального факту, що наразі більше 70% бронемашин у складі ВСрф – це відремонтована/відновлена техніка, отже варто очікувати, що будь-яку вцілілу техніку вони відремонтують. Саме тому ЗСУ наразі бʼє по будь-якій покинутій російській техніці, яку їм тільки вдається виявити на недосяжних для піхоти ділянках поля бою – таким чином вони не дають росіянам евакуювати і відремонтувати техніку.
На жаль, атака росіян на Побєду два дні тому була значно успішнішою: схоже, ВСрф таки вдалося захопити це село.
Вугледар… 72-га механізована все ще намагається порахувати, скільки російської броні вони перебили за останні кілька місяців під час спроб штурму на Вугледар та інші укріплення ЗСУ в цій частині України. Далі за лінією фронту, два дні тому, атакою HIMARS розмазало дві роти (4-ту і 6-ту) російської піхоти – вони зібралися у селі Трудівське на схід від Волновахи. Спершу, писали про 65 загиблих на місці, але наразі (певно після того, як зібрали рештки), нарахували вже «понад 100»…
Роботине… так, так, росіяни – а саме їхня 42-га мотострілецька дивізія – увійшли до села верхи на T-90, T-80, T-55, БМП-1, БМП-2 та МТЛБ. 16 та 17 лютого дві великі колони атакували позиції ЗСУ в Роботиному з західного напрямку. Вже є стільки відео з їхніми підірваними танками та іншою бронетехнікою, що я й не знаю, за яке братися спершу. Під час одного лише штурму було вибито 18 з 30 одиниць російської бронетехніки, знищено близько 70 росіян і ще 80 – поранено. На жаль, їм таки вдалося захопити кілька передових позицій ЗСУ і саме тому вони вбили щонайменше трьох українських військових – після того, як вони склали зброю і здалися в полон…
Стоп-кадр з відео, на якому одна з російських колон зображена незадовго до нальоту дронів ЗСУ – на підступах до передових позицій на західних околицях Роботиного.
Атаки 49-тої бригади ВДВ далі на схід, десь на півдорозі між Роботиним та Вербовим, схоже, мали наслідком захоплення росіянами десь 200–300 метрів української території.
Херсон… навіть у російських пабліках кепкують із заяв шойґу про знищення українського плацдарму в Кринках, тож я й не маю що додати з цього приводу.
Днями буде ще звіт – включно із невеличкою аналітикою по повітряній війні.
Опубліковано 21 лютого близько 21:00 за Києвом
Переклад: Ірина Жигалюк, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Оригінал