Конфіскація активів центрального банку Росії має сенс
Напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну Захід має конфіскувати іноземні активи російського центрального банку вартістю $350 млрд. Символічні й практичні переваги такого кроку годі переоцінити: підняття бойового духу українців, демонстрація єдності, покарання Росії — і наповнення скарбниць Києва, що стрімко порожніють.
Один з аргументів проти полягає в тому, що міжнародна фінансова система ґрунтується на довірі. Вона не повинна залежати від політичних капризів. Захоплення суверенних активів інших держав — протизаконне. Якщо Захід вірить у майнові права, то має робити це не тільки на словах. Ще один аргумент: карту з вилученням активів краще розіграти пізніше, під час переговорів про повоєнні репарації. Третій: це безпрецедентний крок, а отже небажаний.
Проте Росія не може розраховувати на захист міжнародних принципів, якими сама зухвало нехтує, атакуючи іншу країну, знищуючи її інфраструктуру, вбиваючи її громадян і захоплюючи її території. Якщо закон не дозволяє конфіскувати активи центрального банку іншої країни, то відповідь проста: змініть його. Саме так роблять депутати в Естонії, сенатори США також нещодавно ухвалили новий закон. Країни Заходу вже вдавалися до таких дій щодо активів олігархів. Тож можуть і з безпосередніми коштами Кремля.
Росія, безперечно, відреагує. Західним компаніям у Росії загрожує захоплення решток їхніх активів. Шкода, звичайно. Та ніхто не примушував їх вести бізнес у злочинній державі. Вони зробили такий вибір через наївність, цинізм, жадібність або тупість. І мусять за це заплатити.
Інші режими, зокрема охочі захопити сусідні держави, можуть вирішити, що безпечніше зберігати кошти в Москві або Пекіні (чи, як на те, Тегерані, Каракасі, Пхеньяні). Ну то щасти їм! Західна фінансова система переживе. Недарма ж долари, євро і фунти користуються популярністю.
Читайте також: Сценарії майбутнього Росії: від зміцнення режиму Путіна до повного розпаду
Останні два роки мали б навчити нас, що санкції, які всім здавалися нереальними, насправді цілком можуть мати місце. Навіть замороження активів центрального банку Росії могло вважатися божевіллям. Ми зробили це на початку повномасштабного вторгнення Росії. Спрацювало. Та сама історія з усуненням більшості російських банків з платіжної мережі SWIFT. Як нещодавно зазначив колишній очільник Світового банку Боб Зеллік у Financial Times, якщо країнам Заходу вистачає сміливості надсилати зброю для вбивства російських солдат, було б дивно називати занадто ризикованим спрямування російських активів на користь українських жертв. Для того, щоб заспокоїти громадську думку, частину заморожених активів можна передати бідним країнам, постраждалим від зростання вартості продуктів харчування й енергоресурсів, пропонує Зеллік.
Підтримка ідеї конфіскації активів дедалі посилюється. Білл Браудер — колишній московський фінансист, а нині критик Кремля, — почав агітацію у Давосі на щорічній швейцарській здибанці для плутократів. Це має стурбувати путінський режим: Браудер був одним з ініціаторів Акту Магнітського для запровадження санкцій, названого на честь його вбитого адвоката і спрямованого проти російських олігархів. Протягом багатьох років експерти відмахувалися від таких заходів. Нині ж такі заходи входять до арсеналу державного управління. У Давосі був Девід Камерон — колишній прем’єр-міністр Великої Британії, а нині міністр закордонних справ і новоспечений ворог путінського режиму. На його думку, краще конфіскувати російські активи зараз, ніж вести суперечки про репатріації потім.
Утім наразі країни Заходу здебільшого обходять це питання, виступаючи з порожніми політичними заявами або пропонуючи недозаходи, як-от перевести прибутки від російських холдингів, а не самі активи. Похвальна ініціатива Естонії з ухваленням відповідного закону не спонукала інші країни (принаймні поки що) — навіть такі самі прифронтові.
Невже можновладці сподіваються заробити бали на ваганнях? Конфіскація російських активів є правильним рішенням і з морального, і з політичного, і з правового, і зі стратегічного погляду. Це збентежить путінський режим і посилить довіру до Заходу. Що швидше ми це зробимо, то краще.