На своїй зустрічі міністри заявили, що військова місія триватиме «стільки, скільки буде потрібно», а союзники «використовуватимуть усі необхідні військові засоби у межах мандату ООН».
Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен озвучив умови, за яких війська Альянсу готові припинити авіаудари по цілях у Лівії. Йдеться зокрема про повернення у казарми регулярних військ Муамара Каддафі та найманців, припинення нападів на мирне населення та безперешкодне надходження гуманітарної допомоги цивільним.
«Ми не будемо бездіяльно спостерігати за тим, як дискредитований режим обстрілює власний народ з використанням артилерії, танків та снайперів», – зауважив Расмуссен.
Більш конкретні вимоги назвали лідери США, Великобританії і Франції – країн, які виступали ініціаторами військової місії у Лівії. У спільній статті, яку оприлюднили провідні друковані видання трьох країн, Барак Обама, Девід Кемерон та Ніколя Саркозі заявили, що військова місія не завершиться доти, доки лівійський диктатор Муамар Каддафі не відмовиться від влади. Автори статті наголосили, що міжнародна спільнота не має права самоусуватися від відповідальності у лівійському питанні. Якщо залишити Лівію напризволяще, вона може перетворитися на «країну, що не відбулася», застерігають Обама, Кемерон та Саркозі. Завершити місію, залишивши при владі Муаммара Каддафі або членів його родини, було би рівнозначно «зраді» з боку міжнародної спільноти, вважають лідери США, Великобританії і Франції.
У центрі уваги другого дня зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, яка проходить у Берліні, система протиракетної оборони (ПРО), яка має бути створена під егідою Альянсу. Канцлер Німеччини Анґела Меркель виступає за тісну співпрацю з Росією щодо створення системи протиракетної оборони. На переконання глави німецького уряду, лише у співпраці з Росією система ПРО може дати відповідь на нові загрози.
Питання співпраці у створенні протиракетної оборони міністри закордонних справ країн НАТО обговорюватимуть під час зустрічі зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Щоправда, конкретні форми співпраці поки невизначені. У Москві прагнуть створення спільних командних структур у системі ПРО. Таким чином росіяни хочуть гарантувати, що протиракетна оборона НАТО не буде скерована проти них. Натомість країни Альянсу виступають за тісну координацію з російськими партнерами, але не готові віддавати систему у спільне управління. Питання участі у системі ПРО можуть поставити і під час засідання комісії Україна-НАТО.
Нагадаємо, в середині лютого в Лівії почалися масові демонстрації з вимогою відставки правлячого країною більше 40 років Муамара Каддафі, які згодом переросли в збройне протистояння між урядовими силами і повстанцями. Міжнародні організації заявляють про тисячі жертв, влада Лівії це заперечують.
СБ ООН 17 березня прийняв резолюцію, що передбачає введення безпольотною зони над Лівією і відкриває можливість іноземного військового втручання в ситуацію в цій північноафриканській країні.
Операція під військовим керівництвом США почалася 19 березня, а 31 березня керівництво кампанією, що отримала умовне найменування «Об'єднаний захисник», повністю перейшло до представників командування НАТО. Метою операції, як заявляє альянс, є забезпечення ембарго на постачання зброї, безпольотною зони і заходів по захисту цивільного населення.
Члени групи країн, що виступають проти правління полковника Каддафі, погодились заснувати механізм для надання фінансової допомоги повстанцям у Лівії.