На хвилі незвичного вияву солідарності прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак здобув у парламенті підтримку більшості щодо нещодавніх англо-американських ракетних атак на єменські бази повстанців-хуситів, які нападають на іноземні судна в Червоному морі. Опозиційна Лейбористська партія підтримала уряд, погодившись, що атаки є виправданою спробою покласти край войовничій кампанії хуситів, які, користуючись допомогою Ірану, залякують і бомбардують дронами судна з різних країн, що переправляються Червоним морем до Суецького каналу і Європи.
Прицільні ракетні атаки по аеродромах і складах зброї хуситів, що становили загрозу для водного шляху Червоним морем, здійснювалися з американських і британських суден флотилії військово-морських сил 12 країн. Більшість суден із Західної Європи, однак до військово-морської оборонної спілки належить також арабська держава Бахрейн. Понад тиждень Америка публічно застерігала хуситів, що їм загрожують бойові дії, якщо вони не припинять атакувати судна. Рада безпеки ООН, що діє за підтримки Росії і Китаю, теж засудила Ємен.
Однак хусити проігнорували і попередження, і ракетні удари, продовживши хвилю атак на судна і звинувативши Британію і США в підтримці Ізраїлю. Вони стверджують, що націлюються тільки на судна, призначені для Ізраїлю, і діють за підтримки палестинців сектору Гази у війні, що триває вже три місяці. Однак практично жодне з понад 30 суден, що зазнали атак, не прямувало до Ізраїлю.
Криза вже позначилася на світовій торгівлі. Близько 15% перевезень у світі здійснюються Червоним морем. Стрімко зросла вартість страхування. Чимало суден ідуть до Європи довшим маршрутом, огинаючи Південну Африку. Подорож триває щонайменше на десять днів довше, що призводить до суттєвого подорожчання. Західні економісти попереджають про серйозний удар по європейських економіках і світовій торгівлі. Особливо серйозна загроза для Китаю, чий експорт залежить від європейського ринку, і для країн Перської затоки, які танкерами експортують нафту в Європу. Однак, окрім Бахрейну, що приєднався до військово-морської оборонної спілки, арабські країни уникають відкритого протистояння з хуситами, зокрема з огляду на те, що їхні заяви про підтримку палестинців, відгукуються народу.
Читайте також: Загроза великої війни на Близькому Сході
Китай так само дотримується обережного підходу, незважаючи на нагальну потребу убезпечити транспортний шлях Червоним морем для експорту в Європу. Китайці закликали «всі причетні сторони» подбати про безпеку навігації в Червоному морі, проте не вдалися до відкритого засудження дій хуситів — передусім через тісні зв’язки єменських повстанських угруповань шиїтів з Іраном. Китай налагодив з Іраном відносини: купує нафту великими обсягами, допомагає Ірану дати раду з санкціями і використовує цю країну для тиску на американців. Китай підтримує палестинську сторону й не хоче сердити своїх друзів у мусульманському світі, виступаючи на боці атак США і Британії на бази хуситів.
Тегеран озброює і підтримує хуситів протягом останніх 11 років, відтоді як вони розв’язали в Ємені громадянську війну, скинули владу і захопили столицю Сану й більшу частину північного Ємену. США публічно застерігала Іран щодо підтримки хуситів, яких Вашингтон нині зараховує до терористичних організацій. Проте Іран, з огляду на внутрішній тиск через посилення невдоволень і загальне підозріле ставлення в арабському світі, намагається завоювати на Близькому Сході підтримку в ролі захисника палестинців. Спираючись на своїх ставлеників («Хезболлу» в Лівані й хуситів у Ємені), кидає виклик Ізраїлю й Заходу. Американці відправили в регіон два військові судна і приватно й публічно застерігали Іран проти розпалювання війни на Близькому Сході.
Велика Британія завжди була найближчою союзницею Вашингтону в захисті Західних інтересів, однак, підтримавши атаки США, розлютила багатьох мусульман і спричинила напруженість у британському суспільстві. Інші держави, які також істотно зацікавлені у відкритості Червоного моря (як-от Франція), поки що не ризикують розбратом із хуситами й арабськими радикалами, тому не долучаються до США і Британії.
На екстреному скликанні парламенту після британської військово-морської операції політики дійшли згоди, що порадитись із парламентом до здійснення ракетних ударів на хуситів не можна було, адже публічні дебати позбавили б операцію елементу несподіванки. Утім, опозиційні партії Британії застерігають про небезпеку ескалації: Велика Британія може стати мішенню арабської люті й, можливо, терористичних атак. Опозиція вимагає від Міністерства оборони повідомити, які плани розробляються на випадок погіршення ситуації.
Особлива небезпека для Великої Британії полягає в тому, що нині в збройних силах катастрофічно бракує кадрів. Особовий склад армії стабільно скорочується. У 2006 році, коли Велика Британія воювала в Іраку й Афганістані, в армії налічувалося 102 тис. військовослужбовців; нині їхня кількість скоротилася до 74 тис. — це найнижчий показник із часів Другої світової війни, але швидше за все він і далі скорочуватиметься.
За оцінками більшості військових аналітиків, для закордонної операції необхідні значно більші сили.
У флоті ситуація ще гірша, позаяк служити прагнуть замало молодих чоловіків і жінок. За останній рік кількість новобранців на флоті скоротилася на 22 відсотки. Тож уряд пропонує Королівському військово-морському флоту списати два військові судна і відправити на склад два десантні кораблі просто тому, що не вистачає моряків. Ті, хто зараз служать на двох десантних кораблях, будуть перерозподілені на восьми нових фрегатах, що вводяться в експлуатацію.
В оборонних колах б’ють на сполох. Лунають звинувачення, що, незважаючи на обіцянки Києву, Британія не зможе продовжувати підтримку України через брак зброї, коштів і спорядження. Потенційні військово-морські зобов’язання в Червоному морі перевантажать британські збройні сили.
Читайте також: Нова загроза з Червоного моря — 60 об‘єктів хуситів зазнали удару
Непохитна підтримка Британією політики США спричинює критику на Близькому Сході, де Британію вважають тепер слабкою державою без власної незалежної політики. На думку арабських критиків, Британія тепер не більше, ніж союзниця США, і її позиція в підтримці Ізраїлю так само упереджена. Такі погляди підтверджуються, зокрема, тим, що наразі хуситам протидіють лише Британія і США.
Війна в секторі Гази призводить до глибоких розколів у Великій Британії: дедалі більше людей, особливо серед молодшого покоління, обурюються через те, що Ізраїль продовжує атакувати палестинців. У Лондоні часто відбуваються протести і демонстрації. Якщо конфлікт переросте в повномасштабну війну на Близькому Сході, Велика Британія й інші країни Заходу неминуче потерпатимуть від політичних й економічних наслідків. Саме тому вважається, що в Червоному морі слід діяти не зволікаючи, щоб не підірвати довіру до Заходу. Як сказав Ріші Сунак депутатам у парламенті, ідеться аж ніяк не про конфлікт Ізраїлю й сектору Гази, а виключно про уникнення масштабних наслідків для глобальної економіки, до яких призведе закриття такого важливого морського шляху.