«Їх убила Росія» — напис на кубі з портретами загиблих від удару по багатоповерхівці в Умані. Тут і досі пахне пожежею. До портретів убитих підходить людина, молиться, хреститься. Над портретами загиблих видно дату 28 квітня 2023 року. І список із 23 імен людей, яких уночі позбавила життя випущена Росією ракета. Тут і дорослі, і діти. Ці мирні громадяни, які мешкали за сотні кілометрів від фронту, звичайно ж, не становили загрози РФ. Але вона їх убила. Тим, хто вижив, допомагають фонди. Когось поселили в хасидські готелі, хтось отримав соціальне житло.
У будинках Умані, які постраждали від ракетного удару, замінила вікна благодійна організація GEM. Загалом їх замінили понад тисячу. Це точкова допомога від закордонної організації, яка також дарує системи очищення води мешканцям сіл в Африці, допомагає постраждалим від землетрусу в Туреччині.
Відновлення інфраструктури в Україні має відбуватися за українські бюджетні кошти й за підтримки донорів. Можна чекати відновлення завдяки стягненим з Росії репараціям. Але коли це станеться? Відновлювати Європу після Другої світової почали через три роки після її завершення. В Україні війна триває, Росія щодня атакує, завдаючи збитків. Проте відновлення деяких об’єктів і реалізація певних проєктів уже триває.
Наприкінці 2022 року Кабмін об’єднав Міністерства інфраструктури та розвитку громад і територій у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. На початку 2023-го створили Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за реалізацію проєктів. Механізм представлення такий: від органів місцевого самоврядування проєкти подають на обласні військові адміністрації. Далі — на відповідні міністерства. Кабінет міністрів приймає ухвалу. А потім бюджетний комітет парламенту ухвалює рішення. Мінінфраструктури є головним розпорядником коштів. До його структури входить Агентство відновлення, яке є другорядним розпорядником фінансів.
Умань, фото автора
Під Агентством — Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. У постановах Кабінету міністрів чітко прописано, на що спрямовуються кошти Фонду. У держбюджеті для поточного року для нього заклали 35,5 млрд грн. Україна хоче залучити Світовий банк до наповнення Фонду.
Улітку повідомляли, що з початку війни міжнародні партнери виділили Україні близько €170 млрд. Ця сума включає військову, фінансову та гуманітарну допомогу від урядів іноземних держав, а також міжнародних фінансових організацій. За даними системи Ukraine Support Tracker, донорами України стали 40 країн, а також європейські інституції, МВФ і Світовий банк.
Для залучення країн-партнерів до відновлення створено Міжвідомчу координаційну платформу донорів.
Післявоєнне відновлення України коштуватиме трильйон доларів. Торік президент Володимир Зеленський запропонував міжнародним партнерам нову модель відновлення — шефство над регіоном, містом, громадою чи галуззю. Інтерес до цього виявили вже близько трьох десятків країн.
Як це працює в областях України загалом по країні
Робота Платформи донорів не обмежується учасниками, що є сьогодні: будь-яка країна-партнер може приєднатися до відновлення України, звернувшись із пропозиціями до Мінінфраструктури або державних адміністрацій відповідних областей. Заступник Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції Ганна Юрченко наводить приклад: «Мінінфраструктури уклало Меморандум про взаєморозуміння щодо партнерства між Миколаєвом, Миколаївською областю та Данією, підписаний 8 березня 2023 року. На стадії підготовки до підписання перебуває проєкт Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ Латвійської Республіки, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Чернігівською обласною військовою адміністрацією та Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй».
Чернігівська область одна з перших зазнала удару 2022 року, коли туди зайшли російські війська. Станом на 25 серпня цього року пошкоджень зазнали 494 підприємства, установи й організації всіх форм власності на території області.
Читайте також: Не план Маршалла. Що відомо про систему з відбудови України
Допомогу Чернігівській області надаватиме також уряд Франції. Керівництво регіону Іль-де-Франс вирішило виділити €1,1 млн на проєкти підтримки України й розвитку співробітництва з Київською та Чернігівською областями. Завдяки сприянню партнерів із Франції для потреб області вже надали чотири автобуси, три збірні конструкції штучних споруд для автомобільних доріг загального користування державного значення й конструкції для встановлення трьох зруйнованих мостів для автомобільних доріг.
Уряд Франції також передав Чернігівщині генератори й будівельні матеріали, цифрові планшети, медичні препарати, модульні котельні.
За сприяння посольства Німеччини в Україні громади отримали фронтальні навантажувачі, комунальний автомобіль, оргтехніку й меблі для молодіжного центру, авто швидкої допомоги та мікроавтобус.
За сприяння уряду Естонії будують дитячий садок модульного типу в Овручі й ремонтують автомобільний міст через річку Ірша в Малині, зруйнований під час бомбардування в березні 2022 року.
У Київській області уряд Литви фінансував ремонт Ірпінського дитячого садка «Радість» і Бородянського ліцею № 1.
Для залучення інвесторів і вибору країн у Київській адміністрації працює Регіональний офіс міжнародного співробітництва. Також пошкоджені об’єкти на теренах громад Київської області допомагають відновлювати Франція, Велика Британія, США, Норвегія, Швейцарія.
В Ірпені відкривається відновлений Литвою дитячий садок. Країна активізує свою участь у відновленні та реконструкції України. Два нові проєкти реалізовуватиме Центральна агенція з управління проєктами. Вона відповідатиме за підготовку технічного проєкту «Школи майбутнього», а також надаватиме експертну підтримку в зміцненні адміністративного потенціалу Українського агентства з реконструкції та розвитку інфраструктури.
«Ці проєкти є значними та довгостроковими, вони спрямовані на відновлення освітнього сектора України й посилення інституційних компетенцій у реконструкції. Проєкти, започатковані торік, уже завершені або на завершальній стадії. Я дуже рада, що 24 серпня в Ірпені відчинить свої двері відновлений литовцями дитячий садок “Рута”», — сказала канцлерка уряду Литви Гедре Бальчітіте.
Торік Литва брала участь у реалізації чотирьох пілотних двосторонніх проєктів в Україні.
Читайте також: «Build Back Better». За цим принципом пропонують відбудовувати Україну, але в чому саме він полягає?
«Литва вірить у перемогу України, ми бачимо силу українського народу не лише в боротьбі з ворогом, а й у відновленні своєї країни, яка все ще зазнає руйнувань, — наголосила Гедре Бальчітіте. — Ми робимо все можливе, щоб зробити свій внесок. З початку російського військового вторгнення загальна підтримка України з боку литовських інституцій — включаючи військові, гуманітарні, відновлювальні роботи, прийом біженців та інші потреби — перевищила €1 млрд. Допомога зростає, доповнюється експертною підтримкою з боку національних інституцій, а також значним внеском громадських ініціатив, які збирають кошти.
Сума, виділена на відновлення України, становить €17 млн. Успішна Україна буде найкращим доказом безсилля Росії-агресора. Діти України мають ходити до школи, її економіка потребує інфраструктури для підтримки своєї життєздатності».
Власними силами
На відміну від прифронтових областей, центральні мають значно менше пошкоджень. Наприклад, Черкащину відновлюють коштом державного й місцевих бюджетів.
Черкаси, фото автора
«Водночас для відновлення Мінінфраструктури спільно з Агентством відновлення запустили в пілотному режимі Цифрову екосистему управління відновленням — DREAM, — каже начальник Черкаської ОВ Ігор Табурець. — Це державна електронна екосистема, яка забезпечить єдиний цифровий маршрут для проєктів відновлення. Вона збиратиме всю інформацію про проєкти онлайн і забезпечуватиме публікацію відкритих даних для інвесторів. Міжнародні організації за допомогою системи матимуть змогу вибирати проєкти для фінансування. Також обласна військова адміністрація постійно шукає джерела фінансування. Зокрема, за підтримки міжнародних партнерів, фондів, установ та організацій. Для ілюстрації можемо згадати медичне обладнання з Німеччини, яке нещодавно посилило черкаську медицину й було надано завдяки поїздці представників обласної влади та місцевого самоврядування зі Звенигородки до ФРН. Також нещодавно надавали допомогу від громади цієї країни черкаському Центру соціальної та фізичної реабілітації осіб з інвалідністю».