«Дорогий Владімір Владіміровіч…» — такими «теплими» словами розпочинав свій лист до Владіміра Путіна один із найбільш успішних австрійських підприємців Зіґфрід Вольф у січні 2023 року. Так, попри понад рік повномасштабної війни, яку Росія веде проти України, не ховаючи своїх геноцидних намірів, австрійський підприємець пропонував свої послуги людині, яку незадовго після того МКС визнає воєнним злочинцем.
Як пишуть журналісти німецького видання Spiegel, Вольф пропонував себе Кремлю як бізнес-партнера. Його ідея полягала у використанні кредиту на €800 млн, щоб відновити російську автомобільну промисловість. Зіґфрід Вольф має серйозні позиції в європейському автопромі: попри всю інформацію, яку Der Spiegel презентував у своєму розслідуванні, він і далі перебуває на серйозних позиціях у кількох німецьких підприємствах: є головою наглядової ради Vitesco, входить до наглядової ради Porsche SE, а також є контролером на зборах акціонерів Schaeffler. Ба більше, в Австрії Зіґфрід Вольф входить до наглядових рад близько десятка компаній. Але це ще не все. Підприємець зберігає серйозні звʼязки з Росією. Раніше він працював у компаніях олігарха Алєґа Дєріпаскі, добре його знає і, як пише німецька Die Zeit, вважається довіреною особою підсанкційного російського олігарха на Заході.
Відомий австрійський лижник Карл Шранц, Владімір Путін та Зіґфрід Вольф у Сочі 2014 року / Джерело: Spiegel.de
На початку червня австрійські антикорупційні органи висунули Вольфу звинувачення у відмиванні грошей. Справа повʼязана з купівлею Віднем винищувачів Eurofighter майже два десятиліття тому. Мільйонні комісії, які підприємець отримав тоді від операцій із літаками, прокуратура нині вважає відмиванням грошей. В офіційній заяві австрійської прокуратури йдеться про те, що справа, яку вона зараз розглядає, стосується «прихованих активів» на суму близько €6,8 млн, які обміняли на золото та зберігають у Швейцарії.
Такий одіозний бекграунд не заваджає Вольфу зберігати звʼязки в політикумі двох країн — Росії та Австрії. І в цій альпійській країні він не єдина впливова людина, яка, попри російську війну проти України, намагається продовжувати business as usual із Росією. Якби не журналісти й розголос, то для австрійської Торгової палати не було б проблемою провести нетворкінг-подію на околиці Москви в січні 2023 року. Попри намагання позиціювати себе нейтральною країною (торік канцлер Карл Нехаммер спершу прибув до Києва, а потім вирушив із візитом, який «не був дружнім» до Москви, намагаючись підтвердити цей статус), Відень використовує свій «нейтралітет» для власних вигод. Так, країна й далі купує російський газ: майже 70 % обсягу отримує від РФ. Нещодавно Європейська комісія офіційно звернулася до Відня щодо цього й закликала докладати більше зусиль для відмови від російського газу.
Читайте також: Історія як зброя
Як пише Politico.eu, найбільша нафтогазова компанія Австрії OMV залишається головним гравцем в енергетичному секторі Росії. Сама компанія стверджує, що зобов’язана далі купувати щонайменше 6 млрд м³ російського газу на рік до 2040 року. Такі положення угоди, яку 2018 року у Відні підписали Путін і тодішній австрійський канцлер Себастьян Курц. Найкумедніше й найсумніше в цій історії те, що Відень обіцяє звести до нуля залежність від російського газу до кінця 2027 року. Як він збирається це зробити, коли державна компанія стверджує, що за договором має купувати російський газ ще 17 років, — таємниця.
Журналісти Politico.eu у нещодавній публікації зазначили: у Брюсселі побоюються, що в серці Європи може утворитися «толерантна до Росії зона», яка складатиметься з Австрії та Угорщини. З огляду на результати опитувань напередодні парламентських виборів, які мають відбутися наступного року, цей страх небезпідставний.
Запит на «альтернативу»
Свіжий випуск австрійського тижневика Profil вийшов із портретом Герберта Кікля, австрійського правопопулістського політика, на обкладинці та підписом «Нескінченні провокації». Поруч із Кіклем — набір тез із його інтервʼю. Там і про велику прихильність до Орбана, і про російсько-українську війну: «Путін? Для конфлікту завжди потрібні двоє». На обкладинці Profil Кікль опинився не через абсурдність своїх тез, а через те, що після виборів наступного року він має всі шанси стати новим австрійським канцлером. Згідно з останніми опитуваннями, праворадикальна Австрійська партія свободи (АПС) може перемогти на наступних виборах (і набирає 29% підтримки), а отже, її лідер Герберт Кікль стане першим політиком від цієї партії, який обійме посаду канцлера в післявоєнній Австрії.
Обкладинка свіжого випуску австрійського журналу Profil
Журналіст Profil в одному із запитань згадує: тоді як інші австрійські партії вважають, що Австрія має лише дотримуватися воєнного нейтралітету, Австрійська партія свободи зберігає свій нейтралітет і щодо «горя українського народу». «Першочергове завдання австрійських політиків — протидіяти негативним наслідкам війни, що ми неодноразово засуджували», — каже Кікль, а далі зазначає, що без зброї не буде війни.
На початку червня Кікль їздив до Будапешта, де зустрічався з Віктором Орбаном. У вже згаданому інтервʼю він улесливо відгукується про угорського лідера, зокрема про його міграційну та сімейну політику, і каже, що вважає Орбана прикладом до наслідування. Австрійський політик уже працював в уряді, зокрема в кабінеті Себастьяна Курца. Тоді він був міністром внутрішніх справ і запамʼятався рішенням перейменувати австрійські центри реєстрації шукачів притулку на центри відправлення. Памʼятають й ідеї Кікля щодо боротьби з коронавірусною інфекцією. Політик та його партія — активні антивакцинатори, і восени 2021 року Кікль заявляв, що від четвертої хвилі пандемії його країну врятує не вакцинація, а івермектин, препарат, який використовують як глистогінне для корів та коней. Пізніше в австрійській пресі зʼявлялися повідомлення про людей, що отруїлися цими ліками.
Читайте також: Гаральд Видра: «Зовнішня політика Німеччини досить обмежена минулим»
До всього цього і Австрійська партія свободи, і сам Кікль не проти зберігати й за умов, коли не буде тиску ззовні, розвивати відносини з Кремлем. У лютому 2023 року Profil опублікував власне розслідування, де показав, як члени цієї партії були «охочими піар-інструментами Кремля». Торік Європейський парламент схвалив звіт, у якому визнав колишню міністерку закордонних справ Австрії Карін Кнайсль (у неї на весіллі побував Путін) та Австрійську партію свободи «негативними прикладами впливу Кремля». 2016 року АПС в особі тодішнього лідера Ганса-Крістіана Штрахе підписала в Москві угоду про співпрацю з партією «Единая Россия». Лідер АПС Кікль каже, що угода не чинна, але австрійські журналісти стверджують, що вона чинна до 2026 року. Та й поведінка Кікля і його партії, яка реєструє найбільше проросійських резолюцій в австрійському парламенті, свідчить про протилежне.