«Експерти оцінюють витрати лише Газпрому на проведення зовнішньої рекламно-інформаційної (простіше – пропагандистської) кампанії в понад $140 млн на рік. Це не враховуючи роботи зовнішньополітичного відомства, використання можливостей політичного та економічного впливу на істеблішмент ключових членів ЄС тощо, не кажучи про банальний підкуп чиновників у країнах Євросоюзу.На ці кошти не просто пишуться статті, а запускаються і проводяться інформаційні кампанії із залученням різних ЗМІ. Не просто платяться гонорари західним експертам, а купуються чи засновуються цілі «інститути», які ведуть, публікують і активно піарять «дослідження» про невідворотність використання російських енергоносіїв і приреченість будь-яких спроб замінити їх», – пише Ростислав Павленко у №13 Тижня.
Пропаганда Росії впливає і на Україну. Причому не тільки лінійно (через поширення в країні російських ЗМІ, які несуть відповідні меседжі), а й шляхом непрямого впливу на наших «формувачів думок».
Невелика деталь: російські ЗМІ (особливо в інтернеті) активно перекладають західні публікації. Їх добирають таким чином, щоби підтримувати тези генеральної лінії кремлівської влади; часто це публікації, які вийшли в західних медіа у межах російських інформаційних кампаній. Матеріали, які цій лінії не відповідають, ігноруються. Українські журналісти й експерти, замість того, щоби працювати з оригіналами, часто послуговуються саме такими перекладами, які забезпечують «легший» шлях до західних публікацій. Відтак створені в РФ міфи поширюються в публікаціях українських ЗМІ, навіть якщо їхні журналісти, редактори чи власники щиро вболівають за незалежність нашої держави та реалізацію її економічних інтересів.
Повну версію матеріалу читайте у № 13 Тижня.