Шоста розповідь історика Віталія Михайловського на тему «Міста і міське самоврядування у XIV–XVI ст.» про наші мультикультурні міста з багатьма юрисдикціями.
Пізньосередньовічне і ранньомодерне місто було своєрідним мікрокосмосом серед десятків сіл, що його оточували. Воно виконувало багато функцій, серед яких можна виділити – адміністративну, релігійну, економічну. Більші міста вирізнялися тим, що у них проживали різні етнічні громади – німців, вірмен, євреїв.
Такі міста були мультикультурними та характеризувалися множинністю юрисдикцій, де кожен мешканець знав свою територію і свою права. Від XIV ст. міста прагнули отримати від володарів право на самоврядування, що у нашій частині Європи надавалося переважно за маґдебурзьким зразком, а отже у привілеях володарів це звучало – «на німецькому або ж маґдебурзькому праві».
Серед ґрона міст на українських землях у цей час варто виділити три міста – Львів – головне місто Руського воєводства, що користувалося повним маґдебурзьким правом і було зразком для інших міст; Кам’янець – столицю Подільського воєводства і його три громади – маґдебурзьку, руську та вірменську; Київ – столицю Київського князівства, а від 1471 р. воєводства – формальний релігійний центр православ’я у Центрально-Східній Європі.