2 грудня 2022 року в американському місті Палмдейл (Каліфорнія) відбулася довгоочікувана презентація новітнього американського стратегічного бомбардувальника B-21 Raider. Дітисько концерну Northrop Grumman, яке ввже охрестили «ляпасом для Росії», створене на замовлення ВПС США, має стати «одним з найефективніших бойових літаків» і поступово замінити бомбардувальники B-1B i B-2A в якості елементу ядерної тріади і засобу стримування. За словами Міністра оборони США генерала Ллойда Остіна, Raider становитиме основу ударної сили ВПС США.
Деякі таємниці «цифрового» бомбардувальника
Про виготовлення двох перших прототипів і підготовку В-21 Raider ВПС США повідомляли ще наприкінці 2021 року. Після прийняття нового літака на озброєння Пентагон планує замовити щонайменше 100 машин. Але навіть зараз про цей витвір американського ВПК відомо не надто багато: усі рішення, використані під час створення B-21 Raider, а також особливості його конструкції було віднесено до важливих таємниць Пентагону. Не дивно, що презентація стратегічного бомбардувальника відбулася в онлайн-режимі, а сам B-21 Raider демонструвався виключно в одній проекції, що не дозволяло учасникам зробити остаточні висновки щодо його конструкції.
Про більшість технічних рішень, застосованих Northrop Grumman, експертам залишається лише здогадуватись. Наприклад, на думку Ребекки Грант, голови IRIS Independent Research, одну з найважливіших таємниць B- 21 становить технологія вбудованих двигунів і відводу тепла від них. Також вважається, що в конструкції В-21 американці використали новітні рішення у сфері електроніки. Завдяки великій кількості різноманітних датчиків, використанню інноваційних рішень у сфері інтеграції і аналізу даних, а також передових «хмарних» рішень, нову машину вже охрестили «цифровою».
Читайте також: Зброя для перемоги
Трохи більше відомо про технологію малої помітності stealth, котра робить Raider «непомітним» для систем РЛС суперника. Ця технологія полягає у значному зменшенні фізичних полів літака під час польоту з метою ускладнити його викриття. Йдеться про мультиспектральний камуфляж, який обмежує не лише радіолокаційне поле, а й мінімізує інші – теплове, акустичне і оптичне. Схоже, американські конструктори зробили усе можливе, щоб «корисна» частина сигналу РЛС, що відбивається від повітряної цілі (в даному випадку В-21), була якомога меншою.
Велику роль в цьому відіграє застосування спеціального поглинаючого покриття RAM (radar-absorbing materials), що замінює радіолокаційні хвилі на тепло, яке потім розпорошується. За даними американських джерел, покриття RAM використовується ВПС США на винищувачах і бомбардувальниках малої помітності (F-35 i B-2), і здатне поглинати до 70-80% електромагнітного випромінення РЛС, що надходить. На В-21 Raider використано модифіковану версію покриття, спеціально розроблену Northrop Grumman. Звичайно, це не означає, що бомбардувальники B-2 i B-21 є цілком невидимими для РЛС. Суть в тому, що вони викриваються на менших дистанціях, ніж дальність дії їхнього бортового озброєння. Таким чином літаки мають можливість використати власну зброю з безпечної відстані майже без обмежень (у т.ч. на висотах понад 12000 метрів).
Біда для російських та китайських суперників
Сьогодні лише три країни світу (США, КНР і РФ) мають на озброєнні стратегічні бомбардувальники і розвивають цей напрямок. І презентація В-21 Raider стала переконливою демонстрацією технологічної прірви, що відділяє Сполучені Штати від суперників. Тому обстановка глибокої секретності, в якій створюється В-21 Raider, цілком виправдана. Отримання даних щодо ТТХ В-21 можуть становити неабиякий інтерес для іноземних розвідок – передусім китайської. Справа в тому, що в Китаї також працюють над створенням власного аналога стратегічного бомбардувальника 5-го покоління Xian H–20, який дуже нагадує американський В-2. Ребекка Грант не виключає, що китайські хакери вже працюють в напрямку проникнення до таємниць новітнього американського бомбардувальника B-21 Raider.
Що ж стосується Росії, вона вже давно пасе задніх в цій дисципліні. Розробникам стратегічного бомбардувальника ПАК ДА («перспективный авиационный комплекс дальней авиации», він же «изделие 80»), який створюється ОКБ Туполева за схемою «літаюче крило» ще з 2009 року, постійно бракувало нових двигунів, електроніки і сучасних конструктивних матеріалів. Після початку агресії проти України і накладання санкцій відставання лише посилилось. Саме тому появу В-21 Raider польський експерт командор Максиміліан Дура навіть влучно назвав «ляпасом для Кремля». За його оцінкою, китайці, а тим більше росіяни найближчими роками просто не матимуть жодних шансів не лише подолати, а навіть зменшити cвоє відставання від США.
Власне, сама секретність навколо В-21 Raider свідчить, що йдеться не просто про інновації, а про перехід на інший рівень. Історія знає чимало подібних прикладів. Наприклад, у 1916 році британці, з метою вивести бойові дії на фронті з позиційного глухого кута, створили нові гусеничні броньовані машини. Поява останніх на фронті стала несподіванкою для німців і дозволила союзникам досягти певних успіхів. Але розробки і саме існування цих машин до останнього тримали в секреті – навіть під час транспортування на материк вони значились як «ємності», себто «tanks».
Аналогічним чином згодом діяла й Німеччина. Нові танки, які розроблялися у 1930-х, в документах фігурували як «великі трактори» («Grosstraktor»), а пікіруючі бомбардувальники для Люфтваффе створювались під легендою розробки спортивних літаків. Німці також системно вводили в оману англійців і французів, ховаючи справжні ТТХ нових суперлінкорів «Бісмарк» і «Тірпіц», які будувалися з перевищенням тоннажу, дозволеного для Німеччини відповідно до англо-німецької морської угоди 1935 року. Берлін свідомо публікував неправдиві і занижені ТТХ цих кораблів, яким на Заході довгий час вірили. Насправді ж, водозаміщення одного лінкора аж на 7000 тонн перевищувало офіційно дозволені 35000 тонн. Правда стала відома лише, коли «Бісмарк» був готовий і вийшов в Атлантику.
Читайте також: Мовою цифр. Хто та скільки озброєння передає Україні
Подібним чином діяли і японці, коли розгорнули будівництво найбільших у світі суперлінкорів типу «Ямато», які мали забезпечити перемогу в бою з кораблями американського і британського флотів. Головним секретом були велетенські 460-мм гармати, що створювались таємно і не мали аналогів у світі. Калібр останніх в Японії знали лічені особи, а боєприпаси до них офіційно мали назву «специальних 40-см снарядів». Японці спромоглися побудувати свої суперлінкори, приховавши калібр гармат і навіть розміри кораблів, повне водозаміщення кожного сягало майже 73000 тонн (!). І це спрацювало – майже до самого кінця війни на Тихому океані американці не вірили в існування цих гігантів. Але це не врятувало їх від знищення американською авіацією.
Насамкінець, наприкінці 1970-х років, під час будівництва в Миколаєві головного ракетного крейсера пр.1164 «Слава» (майбутня «Москва»), його довго видавали за продовження попередньої серії великих протичовнових кораблів пр.1134Б. Для цього на корабель встановлювали певні бутафорські конструкції, котрі надавали йому максимальну схожість з попередниками з метою приховати факт переходу СРСР до будівництва ударних кораблів нового класу.
Що ж тепер приготували Сполучені Штати для своїх потенційних суперників, ми згодом дізнаємось.