За інформацією польських прикордонників, починаючи з 24 лютого, пункти пропуску з Україною перетнули понад 7 млн осіб. Якщо враховувати, що влітку Західне регіональне управління Держприкордонслужби України повідомляло про те, що громадяни масово повертаються додому, у певні дні понад 30 тисяч людей, то зараз кількість вимушених переселенців помітно зменшилась. Але попри це, за підрахунками дослідження, яке було проведено у липні на замовлення Союзу Польських метрополій, загальна кількість українців на теренах країни становить приблизно 3,37 млн осіб. Ця цифра складає 8% від загальної кількості населення Польщі. Враховано також громадян України, які мешкали у Польщі до війни.
Польський уряд надав низку привілеїв вимушеним тимчасовим переселенцям. Процедуру реєстрації українців спростили до мінімуму: варто лише отримати номер PESEL. Він дозволяє перебувати у Польщі понад рік. Окрім того, навесні новоприбулі переселенці мали змогу оформити одноразову допомогу на кожного члена сім’ї у сумі 300 злотих та щомісячну – на дитину, яка становить 500 злотих. Також для наших земляків у Польщі є безкоштовне медичне обслуговування та навчання дітей у школі або ж відвідування дитсадка.
Читайте також: Не casus belli. Як Польща трактує ракетний удар РФ по своїй території
Ще у Польщі діє програма для місцевих мешканців, які здають в оренду власне житло громадянам України. За задумом, господарі помешкання отримують від держави компенсацію у розмірі 40 злотих на день за кожну людину. Натомість квартиронаймачі можуть безоплатно жити в орендованому помешканні на період до 120 днів.
Подібні дії польського уряду спонукали українських громадян комфортно почуватися по приїзді до чужої країни та мати час на адаптацію. Приєдналися до солідарності з українцями представники бізнесу. Їхньою метою, окрім допомоги вимушеним переселенцям, є й переорієнтація бізнесу з урахуванням охоплення нових верств населення.
Орієнтація на українську мову
Одними з перших відреагували представники відомої мережі польських магазинів Żabka (Жабка). З кінця лютого поточного року вони випускають телевізійні рекламні ролики з субтитрами українською мовою, а також активно використовують повідомлення українською в продуктових магазинах та мобільних додатках. Згодом до них долучилася мережа супермаркетів Lidl. Певна орієнтація польських підприємців на українського споживача зумовлена насамперед солідарністю з країною, де зараз війна, а мешканці змушені тимчасово шукати прихисток за кордоном. Разом з тим збільшення кількості жителів, а відповідно й споживачів, позитивно впливає на прибутки компаній. Представники бізнесу намагаються залучити нову цільову аудиторію.
Жабка. Фрагмент з реклами, орієнтованої на українців
Найбільші мережі супермаркетів зручно підлаштувались під нове коло клієнтів, обладнавши касові апарати самообслуговування додатково українською мовою. Натиснувши певну клавішу покупець не лише побачить інтерфейс зі знайомими українськими літерами, а й почує «Дякуємо, що обрали наш магазин». Подібні функції є у багатьох торговельних мережах, а ще у мережі швидкого харчування McDonald’s та банкоматах найбільших польських банків.
Українська як варіант на касі самообслуговування
Долучилися до маркетингу для нової аудиторії й оператори зв’язку. У новому пакеті, крім англомовного перекладу, є україномовний. Окрім того, у магазині можна отримати листівку-пам’ятку рідною мовою і, за бажанням клієнта, можливість увімкнути тариф з найнижчими цінами на дзвінки до України.
Україномовні пакети мобільного зв’язку
Україномовні пакети мобільного зв’язку
З’явились у Польщі й повністю україномовні оператори. Зателефонувавши до гарячої інформаційної лінії банку або оператора мобільного зв’язку, є можливість обрати українську мову спілкування.
Сфера обслуговування підхопила новий тренд та теж активно пристосовується до клієнтів. Українці, які до великого вторгнення РФ вже працювали у місцевих салонах краси та лікарнях і оволоділи польською, тепер допомагають з перекладом.
Загалом місцеві заклади охоче беруть на роботу українських спеціалістів. Вони швидко вчать мову, адже перебувають в постійному оточенні носіїв польської та допомагають полякам у спілкуванні з іншомовними клієнтами.
Адаптуються до змін і польські медіа. Створено кілька майданчиків, які працюють на україномовну аудиторію. Наприклад, портал «Я у Польщі» публікує лише новини, які стосуються громадян України. Портали «UAinKRAKOW», «in Poland» та газета «Наш вибір», орієнтовані на читачів-українців.
Не всі згодні, але їх меншість
У Польщі є й противники подібних підходів. Вони непокояться, що подібне з часом призведе до об’єднання України та Польщі в одну федеративну державу.
Акції «Stop ukrainizacji Polski» («Зупиніть українізацію Польщі») час від часу проходять у великих містах країни. Слід зазначити, що подібні мітинги не багатолюдні та спричинені місцевою політичною боротьбою. Переважно організаторами стають опозиційні до чинної влади сили.
Наприклад, 24 вересня пікет відбувся у Варшаві. Його організатором стала Конфедерація Польської Корони – партія чинного депутата Сейму Гжегожа Брауна. Акцію позиціонували як сприяння «терміновому виправленню процесу зміни етнічного устрою Польщі». У пікеті взяло участь близько 200 осіб. Наступного дня подібний захід планували провести в місті Санок, але він не вдався, бо учасників майже не було.
Читайте також: Україна-Польща. Від історії до безпеки
Інший подібний пікет пройшов 22 жовтня в місті Стальова Воля. За інформацією місцевих ЗМІ? акція не викликала особового інтересу у перехожих та була небагатолюдною. У брошурах, які поширювали організатори, перелічувалися загрози, які чекають на країну у зв’язку з переселенням українців. Наголошували на етнічних конфліктах, зростанні злочинності та зниженні рівня медичних послуг.
Також групу «Stop ukrainizacji Polski» створили у фейсбук. Спільнота налічує 7,5 тисяч підписників та публікує меми, фото та пости про події на знак протесту проти лояльного ставлення поляків до громадян України.
Окрім того, трапляються і поодинокі прояви особистого невдоволення. У листопаді польський портал money.pl опублікував матеріал про незадоволення полячкою україномовними написами. На сторінці мережі Lidl у фейсбук Анна запитує: «У польських магазинах Lidl є інформація українською. Чи публікують німецькі магазини повідомлення польською мовою?» На що представники мережі відповіли: «Емпатія має бути в кожному з нас. Підтримка українців у кризі – це випробування людяності». Цією фразою вони наголосили на тому, як важливо не лише толерантно ставитись до населення держави-сусіда, а й допомагати їм у скрутному становищі.
Попри настрої деяких польських громадян, уряд держави та підприємці продовжують іти назустріч вимушеним переселенцям, а Польща не стає другою Україною. У школах, не дивлячись на велику кількість українських дітей, продовжують викладати лише польською, а працівники муніципальних установ також спілкуються з відвідувачами виключно державною мовою. Водночас громадяни України, які приїхали до країни через війну, почуваються зручно під час ведення звичайних побутових справ.