Минуло півроку з тих пір, як Швеція і Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО. Вступ цих країн до Альянсу приніс би політичну вигоду обом сторонам: Швеція і Фінляндія перейшли б під захист НАТО, при цьому Альянс отримав би сучасні армії і сильну присутність у Балтійському морі, що допомогло б краще захищати країни Балтії. Проте перешкодою на цьому шляху стала одна людина – президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
«Дипломатам у Брюсселі і Вашингтоні вривається терпець. Насамперед тому, що така затримка демонструє незгоду членів НАТО та їхню слабкість у відносинах з Росією», – пише Die Welt. Минулого тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перебував з візитом у Стамбулі і наполягав на своїх позиціях. На його думку, Швеція та Фінляндія готові стати повноправними членами Альянсу.
У вівторок Анкару відвідав новий прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Він оголосив вступ до НАТО пріоритетом і хоче почути «так» від Туреччини через поступки у політиці стосовно курдів. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу вже заявив, що ставлення Туреччини до нового уряду Швеції більш позитивне, але прорив все ще під питанням, як пише Die Welt.
Читайте також: Чого Ердоган хоче від Швеції та Фінляндії в обмін на членство в НАТО
Турецький уряд з самого початку відмовився відкрити шлях для вступу Фінляндії і Швеції в НАТО шляхом ратифікації так званих протоколів про вступ. Причина: так звана підтримка обома країнами терористичних організацій, таких як Робітнича партія Курдистану, РПК, яку ЄС та США також класифікують як терористичну організацію. Наприклад, на демонстраціях у Швеції часто можна помітити прапори РПК, що є образою для багатьох жителів Туреччини.
«Наприкінці червня спочатку все виглядало як компроміс: сторони домовилися про спільний меморандум взаєморозуміння. У ньому розглядалися застереження Туреччини по десяти пунктах, зокрема щодо експорту зброї та боротьби з тероризмом. Стокгольм скасував ембарго на постачання зброї до Туреччини, а Шведська розвідка (СЕПО), у свою чергу, переоглянула свою оцінку РПК», – пише Die Welt.
Однак Туреччині цього виявилось недостатньо. Після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом міністр закордонних справ Туреччини Чавушоглу заявив, що поки що не може стверджувати, що Швеція і Фінляндія виконали всі пункти Меморандуму. Президент Ердоган підкреслив: терміни згоди на вступ залежать від кроків, зроблених самими країнами.
Не багато поки що інформації і після візиту нового премʼєра Ульфа Крістерссона до Туреччини 8 листопада. «Мій уряд було обрано лише кілька тижнів тому з дорученням поставити закон і порядок на перше місце», — цитує заяву Крістерссона під час спільної прес-конференції з Ердоганом Euronews, — «І це включає боротьбу з тероризмом і терористичними організаціями, такими як PKK у Швеції». Ердоган привітав такі заяви Крістерссона, але заявив, що його країна чекає на «конкретні кроки».
Читайте також: Україна і НАТО: в одному човні
Швецію, яка знаходиться в центрі уваги дебатів, це ставить у скрутне становище. Шведський експерт Пауль Т. Левін називає певні вимоги Анкари «складними». У Швеції вони розглядатимуться як «можливе порушення незалежності судових органів і автономії шведської влади шляхом політичного впливу», – сказав він в подкасті грецької щоденної газети Kathimerini, повідомляє Die Welt. Анкара надала список осіб, які проживають у Швеції, та вимагає їхньої єекстрадиції, в тому числі й осіб, які шукають притулку.
За словами Левіна, такі питання в Швеції вирішуватимуться судами, а не політикою. Водночас, як пише Euronews, турецький президент під час зустрічі із шведським премʼєром заявив, що щонайменше чотирьох громадян його країни вже було депортовано зі Швеції, однак не повідомив, скільки ще таких екстрадицій хотіла б Анкара.
Стокгольм і Гельсінкі вже підтвердили, вступати в НАТО вони хочуть тільки разом; очевидно, що в питанні Ердогана у них немає розбіжностей.
Надії на те, що Ердоган погодиться на розширення НАТО до кінця року, Левін вважає «оптимістичними». Є всі підстави для скептицизму. Інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на поінформованих турецьких чиновників повідомило, що ймовірність ратифікації Туреччиною заяви на вступ до ЄС до виборів наступного року — мала. Президентські і парламентські вибори, як і планувалося, відбудуться в червні 2023 року.
Все тому, як пише Die Welt, що суперечку з НАТО Ердоган використовує вдома. Він перебуває наразі під політичним тиском: інфляція перевищує 85%, люди страждають через зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Опитування громадської думки показують, що наступного року будуть напружені виборчі перегони. А от така риторика Ердогана подобається виборцям: коли в травні він виступив проти вступу Швеції і Фінляндії в НАТО, його рейтинги в короткостроковій перспективі зросли.
Читайте також: Як Ердоган наживає собі ворогів серед колишніх прихильників
Деякі спостерігачі також називають причиною турецької блокади тісні зв’язки з Росією. Хоча Анкара ще на початку стала на бік Києва у питанні війні і поставила бойові безпілотники, вона не приєдналася до європейських санкцій проти Москви. Навпаки, економічні відносини між Росією і Туреччиною посилилися, обсяг торгівлі збільшився на 198% з початку війни. Тому постає питання, чи не робить Ердоган послугу Путіну в суперечці щодо членства Фінляндії та Швеції в НАТО?
Нещодавня подія, здається, заперечує таке припущення. Коли Путін відмовився від зернової угоди, яка дозволяє експорт з українських портів, Ердоган залишився стійко на своїй позиції. Він заявив, що вивантаження суден, організоване спільно з Туреччиною, буде продовжуватися, у цей самий час Туреччина і ООН почали дипломатичний наступ. За кілька днів Москва заявила, що повертається до договору. Так що, якщо президент Туреччини захоче, він буде жорстким по відношенню до Путіна.
Таким чином, пише Die Welt, залишається тільки один висновок: питання вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Ердоган блокує, бо це приносить йому політичну вигоду. Швидше за все, він поступиться лише тоді, коли зможе продати свою згоду як тріумф – або коли тиск з боку Брюсселя та Вашингтона стане настільки сильним, що баланс витрат і вигод Ердогана опиниться під загрозою.