При оцінці українського законодавства ЄС орієнтуватиметься на думку нацменшин

12 Лютого 2020, 10:00

У висновку про відповідність українського законодавства європейським цінностям Комісар ЄС з питань політики сусідства і розширення Олівер Варгеї ґрунтуватиметься на оцінці представників меншин. Про це він розповів на брифінгу в Києві, передає «Європейська правда» у вівторок, 11 лютого.

 

«Як ви знаєте, захист людей, що належать до меншин – це європейська цінність. І це та цінність, яку ми плекаємо у наших діях не лише всередині ЄС, але і поза його межами. Важливо досягти такого рішення, яке би задовольнило очікування представників меншини… Якщо меншини вважають ці норми прийнятними – добре, тоді і нам це підходить», – сказав комісар.

 

Зазначається, що він уникнув прямої відповіді на запитання, чи достатньо для Єврокомісії виконання рішень Венеціанської комісії щодо освіти мовами меншин, яке ухвалила Україна. Варгеї лише зазначив, що Брюссель «вивчає закон, ухвалений у парламенті».

 

Зауважимо: Варгеї призначений до складу Єврокомісії за квотою Угорщини.

 

Нагадаємо, відносини Україна-Угорщина ускладнилися після ухвалення Верховною Радою закону «Про освіту», якими було розширено використання державної мови в шкільному навчанні. У вересні 2017 року Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС, а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.

 

30 жовтня 2019 року стало відомо, Угорщина заблокувала спільну заяву НАТО щодо України, оскільки пропозиції Будапешта були відхилені. У них зазначалося, що Україна повинна виконувати свої обов'язки щодо меншин відповідно до міжнародного права. Міністр закордонних справ Угорщини Петера Сійярто заявив, що Угорщина «не готова жертвувати інтересами 150 тисяч етнічних угорців на Заході України заради геополітичних інтересів».

 

31 жовтня президент Володимир Зеленський під час спільного з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбрегом брифінгу заявив, що Україна вже виконала шість із семи рекомендацій Венеціанської комісії щодо внесення змін до закону про освіту у питанні захисту національних меншин.

 

31 жовтня Будапешт зняв вето з заяви комісії Україна-НАТО, оскільки «в останню хвилину, вже після офіційного дедлайну» угорські пропозиції до документа було враховано.

 

У 2020 році Угорщина зробила українській стороні дві пропозиції щодо українського закону про освіту. Будапешт хоче, щоб угорці, які проживають в Україні, вивчали державну мову без збільшення кількості предметів українською мовою. Також, міністра освіти Ганну Новосад попросили прийняти представників спілки педагогів Закарпаття.