Головним винуватцем того, що мінські переговори не дають результатів, є не українська влада, а Росія. Саме Москва блокує українські пропозиції та висуває в Мінську заздалегідь неприйнятні вимоги. Про це пише журналіст Тижня Максим Віхров.
За його словами, основна проблема команди Зеленського полягає не в тому, що це заважає їй продемонструвати свою історію успіху на Донбасі. Проблема в тому, що чинна влада прийшла в кабінети на хвилі популізму, звинувачуючи попередників у банальному небажанні йти на компроміси заради миру. Невдовзі Зеленський сам переконався, що «компроміси», яких вимагає Росія, — це капітуляція, що матиме непередбачувані наслідки і для України, і для нього самого. І виявилося, що «заморозити конфлікт» чи то пак «збудувати стіну» — це не примха попередників, а єдина можлива стратегія в тих умовах, які склалися. Однак пояснити це громадянам, перекресливши власні обіцянки, буде непросто.
«Стіна — це не план «Б», особисто для мене — це план останньої літери», — заявляв Зеленський у грудні 2019 року. За рік влада мала нагоду переконатися, що альтернативних варіантів доволі небагато — принаймні таких, які можна вважати реалістичними. Тож найкраще, що могла би зробити влада, — це облишити гонитву за «позитивом» і розпочати предметну розмову із суспільством — хоча б у питаннях війни. Ця розмова не буде легкою, але не буде й безперспективною», — пише Віхров.
Він нагадав, що у грудні 2019 року, коли влада святкувала відновлення переговорного процесу після «нормандської четвірки» в Парижі, відносна більшість українців (38%) підтримувала саме замороження конфлікту (22% — надання ОРДіЛО автономії у складі України, 16% — силовий сценарій, 8% — відокремлення ОРДіЛО від України).
«Як змінилися настрої за рік, покажуть наступні опитування. Але зрештою, коли йдеться про питання національної безпеки, суспільна думка — далеко не головний критерій», — підсумував він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»
