Отож, про які саме сценарії йдеться?
Сценарій №1: збереження режиму
«Незалежно від того, хто буде керувати, виживання режиму передбачатиме тип сталінізму, заснований на екстремальному культі вождя, ксенофобії та індоктринації російських цінностей. Додайте до цього посилення репресій проти так званих ворогів держави, закриття кордонів для зовнішнього світу та перехід до автаркічної воєнної економіки», – так описує можливе майбутнє Росії Гедлунд.
У міжнародному контексті це буде схоже на ситуацію, що склалася після Корейської війни: перемир’я, але не мир. «Тоді як Україна розвиватиметься за траєкторією Південної Кореї, інтегруючись у західне співтовариство, Росія стане гігантською Північною Кореєю – озброєною ядерною зброєю, але з ослабленою економікою та кількома друзями у зовнішньому світі», – пише Гедлунд.
Читайте також: Дід дивиться телевізор. Росія воює у віртуальному просторі, українці перемагають у дійсності
Але, на думку дослідника, такий сценарій має слабке місце. Якщо армія Алєксандра І все ж перемогла Наполеона, а війська Сталіна – нацистів, то чи зможе Кремль тепер переконати росіян, що армія РФ зможе захисти їх від тих, кого оголошено ворогами? «Тепер, коли ті самі «нацисти» розгромили його славетні збройні сили, фасад мачо-режиму Путіна руйнується», – іронізує дослідник.
Сценарій №2: розпад держави
Якщо своєрідна реставрація сталінізму не вдасться, Росія може розпастись як держава. «У цьому сценарії повторюватиметься ланцюжок подій 1991 року, коли Москва зіткнулася з викликами суб’єктів федерації, які наполягали на проголошенні незалежності. Як і тоді, цей процес матиме розмаїття різних результатів», – пише Гедлунд.
«У Чечні пан Кадиров може розпалити нову війну повстання, яка пошириться на Північний Кавказ. У сусідньому Дагестані вже нестабільна ситуація. Режими в багатих на нафту мусульманських республіках уздовж Волги, таких як Татарстан і Башкортостан, можуть вирішити порвати з Москвою і прагнути будувати відносини з Казахстаном і Туреччиною. Це спричинило б різку переорієнтацію того, що сьогодні вважається російськими енергетичними потоками. Китай міг би встановити протекторат на Далекому Сході, щоб взяти під контроль регіональні ресурси нафти, газу та деревини, створивши китайські ексклави, подібні до тих, що динамічно розвиваються в Африці», – міркує Гедлунд.
На його думку, Російська Федерація може підтримувати формальний вигляд єдності, але це буде «потьомкінська держава». Для уряду у Москві стане проблематично підтримувати ключові функції, такі як операції центрального банку, нагляд за фінансовими ринками та фіскальний федералізм. Наслідки такого становища для освіти, охорони здоров’я та соціальних послуг очевидні.
Сценарій №3: громадянська війна
Третій, більш зловісний сценарій може нагадувати події 1917 року, коли війська, які повернулися з війни з Німеччиною, спровокували масове повстання. Зараз, на думку Гедлунда, небезпека, що така пожежа спалахне знов, підсилюється тим, що частка залучених до війни серед етнічних меншин РФ є непропорційно високою, що може стати важливим чинником невдволення.
Читайте також: Ця війна з Росією закінчиться. Але чи буде наступна?
«Громадянську війну може навіть спровокувати Україна: якщо Москва продовжить обстріли, Київ, імовірно, може перенести війну на територію Росії. Доступні варіанти коливатимуться від транскордонних рейдів командос і застосування ракет дальньої дії до введення загартованих етнічних російських і чеченських підрозділів, які воюють на боці України», – припускає дослідник.
У своїх висновках Гедлунд залишається обережним, але підкреслює, що відкидати жоден з цих сценаріїв наразі неможливо. Розпочавши війну, Росія зіткнулася з надзвичайними викликами, які не зникнуть навіть у випадку, якщо тамтешня пропаганда зможе представити результат «спецоперації», як перемогу.