Не заручившись підтримкою населення тимчасово окупованих територій, росіяни для виправдання захоплення території України використовують групу колаборантів та фейкові держустанови.
Перші роблять заяви від імені всіх мешканців, хоча їх ніхто не обирав й на ці посади їх назначили окупанти. Другі проводять політику русифікації регіону, а саме роздачі паспортів, імітації “референдуму” й нормального життя. При цьому майже всі очільники окупаційних держустанов росіяни, які ховаються за ширмою кількох місцевих маріонеток.
В усіх заявах росіяни підкреслюють:
- регіон не захоплено, а звільнено;
- росіяни воюють з нацистами, терористами та бойовиками (уникають слова ЗСУ чи армія), яких підтримує весь світ;
В такому світі саме Україна агресор, тобто жертву звинувачують, що вона чинить спротив. Захід же в такому світі допомагає “агресору та терористам”, а отже сам є ворогом.
При цьому росіяни забувають, що військова допомога Україні з боку країн НАТО почалась після того, як росіяни зруйнували українські міста в межах свого повномасштабного вторгнення.
Розірвавши логічний ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків, будь-яке засудження дій рф Кремль подає як нічим не обґрунтовану русофобію, а отже – це нацизм чи навіть расизм.
Насичуючи інформаційне поле тезами про “нацизм в Україні” росіяни розмивають свідомість пересічного громадянина, адже створюють в його голові враження, що “брешуть всі”, а отже “не все так однозначно”.
Таким чином жертва та агресор “змішуються” в уявленні, а з цим стирається орієнтування людини в інформаційному просторі.
Головне завдання кремлівської пропаганди збити людину з системи координат її цінностей та прагнень. Коли людина збита з пантелику, то її легко ввести у світ кремлівського задзеркалля.
Саме тому ми в спрощеній формі розповідаємо про головні наративи окупантів на тимчасово окупованих територіях.
Возз’єднання
Починаємо з історії про “возз’єднання”. Росія – це маленька країна з великою територією. Не маючи успіхів в світі технологій чи рівня життя, все що залишається Кремлю – це гра в імперію, де головна гордість громадянина – площа його країни.
Зокрема, юридичні нікчемні рішення про приєднання загарбаних територій України стали приводом для гордості на телеграм-каналах окупантів.
Акцент чіткий – “наша велика територія”. Саме це і є головною метою вторгнення, адже історії про нацистів, “звірства київського режиму” та звільнення історичних регіонів необхідні лише для пояснення простому народу, навіщо їм необхідно гинути в чужій країні.
Іноді в такій логіці окупантів є помилки. Так, росіяни звинувачують Україну в агресії проти самої себе. Мовляв, на півдні рф тримає оборону проти нападника, а не намагається утримати загарбані території.
Зокрема такі меседжі пише головний гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо.
Водночас це не заважає Сальдо писати про те, що російська армія “піде на Миколаїв”.
Дуже дивно чути такі заяви від сторони, яка “страждає від агресії”. Пояснюється це не “біполярним розладом”, а різною цільовою аудиторією для цих заяв. В першому випадку сальдо брехав мешканцям окупованих територій, в іншому росіянам.
Останніх цікавить більше збільшення території їх країни, а також хоча б якась легітимізація цих дій, тобто схвалення окупації місцевими мешканцями. Для цього й був потрібен “референдум” з 90% й більше відсотками підтримки.
Його проводили п’ять днів за місцем проживання місцевих мешканців, аби приховати відсутність інтересу до пропагандистського шабашу. Тоді це пояснювали заходами безпеки, але вже на наступних вихідних росіяни зігнали масовку на “святкування” в Мелітополі.
Мерч, видані прапори й сцена – класика проплаченого мітингу. Найцікавіше, що раніше російські пропагандисти прозвітували про нову партію 500 волонтерів з Москви до Мелітополя.
Організацією таких мітингів займається організація “Ми вмєсте з росією”, яку Кремль створив під виглядом ініціативи місцевих, проте члени цієї організації засекречені, бо вони росіяни й місцевих там майже немає.
Покращення життя
Росіяни працюють за кількома напрямками й крім “духовного” виправлення окупації території грають й на прагматизмі. обіцяючи місцевим “золоті гори” після приходу рф. Тут моделюється класичний для росії наратив – Москва дає стабільність.
В попередніх оглядах ми акцентували увагу, що пропагандисти постійно показують відео про будівництво інфраструктури, міфічні дороги, але не грають цифрами які демонструють реальний стан економіки рф.
Просто є Україна, яка нібито все зруйнувала й росія, яка все відновить. Абсурдність цих тез можна розглянути на прикладі цього повідомлення пропагандистів.
Є місто Маріуполь, яке було знищено росіянами під час блокади. Проте російський гауляйтер стверджує, що це Україна розбомбила аеропорт який вона й контролювала. При цьому, зауважується, що росіяни відновлять аеропорт, який з 2014 року не працює.
Та пропаганда забуває головне, аеропорт Україна не розбомбила, а фактично збудувала у 2003 році на базі радянського. Він розвивався до 2014 року, поки росія не напала на Україну. Коли росіяни збили малайзійський боїнг, де загинуло 298 осіб, то польоти в цьому регіоні стали забороненими.
Саме тому аеропорт не працював й прийшов в занепад. Після чого росіяни його розбомбили, перші удари по ньому нанесли 24 лютого. Тобто в перший день повномасштабної війни.
Культ особистості
Якщо росія й може принести стабільність на тимчасово окуповані території, то це стабільність культу особистості.
Всі гауляйтери масово почали вітати головного окупанта світу з днем народження. Особливо цинічним стало вітання дениса пушилін – ставленик москви в окупованій донецькій області. Він подякував путіну за встановлення миру на Донбасі.
За самими скромними оцінками, лише у Маріуполі росіяни знищили 20 тис мешканців. А є Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Краматорськ, який кожен день піддається бомбардуванням, Волноваха й інші зруйновані населені пункти, а з ними тисячі жертв й мільйони біженців. Саме це пушилін називає миром.
Проте цікавим є те, що гауляйтера вітали не лише путіна, а й кадирова. Наприклад головний зрадник Запоріжжя балицький вважає, що кадиров це приклад патріотизму.
Чомусь керівників інших регіонів рф колаборанти не вітають, напевно, бо вони не пишались вбивством росіян з 16 років.
Війна з США
Росіянам важко дається визнавати той факт, що їх війська постійно “перегруповуються”. Тому вже кілька тижнів як пропаганда намагається створити враження, що росія воює не з Україною, а з НАТО або США.
Проте крім постачання зброї, яке не приховується заходом, адже рф напала на суверенну країну, в росіян немає аргументів про участь заходу у цій війні. та для пропаганди це проблема, адже все що вимагається – постійно це наголошувати.
Росіяни розповідають про тисячі американських офіцерів, які отримують 40 тис. доларів в місяць й солдат, які воюють за 10 тис. доларів.
А кирило стремоусов, який працює на Херсонщині обличчям окупації, взагалі говорить про американців, німців й ще якихось фашистів.
Та знову таки, жодного німця чи американця стрємоусов не може показати, а єдина правда в його словах, це те що дійсно росіян на Херсонщині чекає смерть. Окремо зверніть увагу на тег, який використовує колаборант.
Центр національного спротиву закликає дотримуватись медіагігієни й берегти своє ментальне здоров’я, адже проти кожного з вас працює машина російської пропаганди й одному справитись з її натиском важко. Наступний огляд російської брехні очікуйте 16 жовтня.й1′