Підтримати «білоруське економічне диво», котре слабшає не щодня, а щогодини, у президента Білорусі Аляксандра Лукашенки є два способи: почати системні економічні реформи, або підтримувати наявної економічної моделі завдяки кредитам. Про це у матеріалі для Тижня пише білоруський журналіст Сяргєй Пульша.
За його словами, перший спосіб є заздалегідь нереальним. Лукашенка не може почати такі реформи за визначенням, адже їх проведення — це те, що насамкінець може поставити хрест на його особистій владі.
«Система «бацьки» патерналістська. Це саме він — у трактуванні пропаганди — виплачує зарплати і пенсії. І регулює ціни, перманентно їх заморожуючи. Ініціював би він перетворення, починаючи від свободи підприємництва й закінчуючи приватною власністю на землю, — і вся вибудувана ним патерналістська система посипалась би, мов картковий будиночок», — пояснює Пульша.
Щодо другого варіанту — кредитів, то зараз у Росії грошей для Білорусі немає, а кредит Євразійського фонду стабілізації та розвитку, виділений Мінську в березні 2016 року, витрачається на виплати за раніше взятими зобов’язаннями.
«Росія у кризі: позики не надає, борги не списує, і взагалі грошей для Білорусі в неї немає. Кредит Євразійського фонду стабілізації та розвитку, виділений Мінську в березні 2016 року, здувся із запитуваних $3 млрд до $2 млрд, надходить до країни частинами, розрахований до 2018-го й, відверто кажучи, навіть не покидає московських банків: його тут-таки тратять на виплати за раніше взятими зобов’язаннями», — йдеться в матеріалі.
Пульша наводить слова колишнього голови Нацбанку РБ Станіслава Багданкевича, який сказав, що кредит ЄФСР на 100% піде на погашення отриманих раніше позик. І, за словами журналіста, немає підстав йому не вірити, адже така фінансова піраміда не вперше випробувана білоруською владою.Наприклад, у 2015 році Москва видала Мінську $110 млн на погашення відсотків за російським кредитом, отриманим у 2010-му. А ще в липні того самого року на рахунок Мінфіну надійшли $760 млн держкредиту від РФ для обслуговування й погашення кредитів, виданих раніше Білорусі Росією та Євразійським фондом стабілізації та розвитку.
Тому, зазначає автор, залишається один спосіб — «перехресне субсидування». Вимоги, що їх висуває до Мінська той-таки ЄФСР, цілком перетинаються з умовами щодо реформування економіки «синьоокої», що сформульовані Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції та розвитку, а також іншими західними фінансовими інститутами. Але ці фонди й банки дають гроші не просто на «голі» реформи.
«Тому Лукашенка повинен «продати» вибори Заходові. Ось найімовірніша версія того, чому він усе-таки пропустив до парламенту двох опозиціонерок. Розрахунок — на те, що погоди серед решти 108 депутатів вони не зроблять, але у виборах буде відзначено «прогрес». І на цьому тлі вдасться отримати гроші від МВФ та ЄБРР», — пише Пульша і наголошує, що попередні звіти міжнародних спостерігачів роблять цю надію вельми примарною.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»