На відео, яке опублікував проєкт «Український Свідок», військові ЗСУ із позивними Скад, Піаніст і Вовчик. Всі вони родом з Київщини.
Хлопці скеровують машину до місця, яке ще кілька днів тому було лінією розмежування: російські війська втекли звідси 11 вересня. До російського кордону звідси всього 6 км, до Белгорода – 60.
Раніше росіяни ховались в лісосмузі, а після втечі залишили численну техніку. В одному з сіл місцеві самотужки збирали протипіхотні міни, т.з. «Пелюстки», аби на них не підірвались діти.
Через дощ військові змушені зупинитись в селі Кочубеївка. За годину до їхнього приїзду на міні підірвався один з місцевих жителів: порушив «правила» і пішов у посадку. Це вже не перший випадок, коли цивільні особи зазнають поранень від мін в цьому селі.
Населення Кочубеївки до 24 лютого складало близько 800 людей. З них залишилась лише половина, решта виїхала в більш безпечні місця. «Чого я буду їхати зі своєї землі?» – обурюється мешканка села. «В червні нам пропонували звідси виїхати – і я відмовилась. Я тут народилася, я тут і помру».
Дванадцятирічний хлопець розповідає, що під час окупації вони харчувались оладками і макаронами, а хліба не бачили вже цілих півроку.
Контрнаступ ЗСУ на Харківщину почався 6 вересня і продовжується досі. Як повідомляє заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко, наразі українські війська звільнили від окупантів більше 400 населених пунктів регіону.
Якщо ви стали Українським Свідком і маєте відеоматеріали з місця подій: зруйновану інфраструктуру, результати обстрілів, підбиту ворожа техніка, проукраїнські мітинги — надсилайте, будь ласка, на пошту [email protected].