Росія блокує Чорне море, не даючи українським торговим кораблям виходити з Одеського порту. 50 млн тонн зерна неможливо експортувати, це має наслідки для глобального постачання продовольства. НАТО, як пише Die Welt, розглядає можливість створення «коаліції охочих».
Через цю блокаду Москва може завдати довгострокової шкоди українській економіці та навіть спровокувати глобальну продовольчу кризу. Адже до війни значна частина українського експорту, особливо зерна та іншої сільськогосподарської продукції, йшла через Чорне море.
«Морському виміру війни приділено набагато менше уваги, оскільки спочатку здавалося, що це була принаймні нерівна боротьба, адже російський флот максимально використав свої переваги», — цитує видання Лоуренса Фрідмана, одного із найшанованіших військових стратегів Великобританії.
До війни Україна експортувала близько 75% вирощеного в країні зерна (це складало 20% усього українського експорту). 90% цього експорту, як зернових, так і олійних, відбувалося морем. Наразі це неможливо через російську блокаду. До війни Україна, експортуючи близько 60 млн тонн, була другим за величиною експортером зерна у світі після США. З кінця квітня Київ почала перевозити зерно вантажними потягами до Румунії, однак після того, як Росія зруйнувала міст через Дністровський лиман, і цей варіант більше не працює. «Тому на разі в Україні зберігається 30 млн тонн зерна на суму близько 15 млрд доларів, яке не можливо експортувати. Єдине українське зерно, яке щойно потрапило закордон, – це те, яке Росія вкрала і зараз продає нелегально», – пише Die Welt. Видання пояснює, чому перевезення вантажів залізницею також поки незручний варіант – Україна має іншу ширину колій, а ніж Польща, тому на кордоні вагони треба перевантажувати.
Все це підштовхує держави світу до закликів проривати військово-морську блокаду Росії. Для цього Данія та Велика Британія передали Україні військове обладнання. Видання також цитуючи голову ГУР Кирила Буданова відзначає, що стратегічно важливим для відкриття морських шляхів є контроль Україною острова Зміїний.
«На початку травня колишній головнокомандувач НАТО Джеймс Ставрідіс передбачив, що наступним фронтом у цій війні може стати Чорне море», – пише Die Welt. Автор статті у виданні утім сумнівається, чи Київ зможе самостійно забезпечити свободу судноплавства у Чорному морі, тож це може бути завданням для НАТО.
«Чорне море в основному складається з міжнародних вод. Тому військові кораблі НАТО мають право ходити майже куди захочуть, включаючи територіальні води України та 200-мильну зону України», – цитує Die Welt коментар Ставрідіса для видання Bloomberg. «Віддавати ці води росіянам немає сенсу».
Нещодавно Генсек ООН Антоніу Гуттеріш закликав створити гуманітарний коридор у Чорному морі, щоб не допустити продовольчої кризи. Ставрідіс пропонує систему супроводу як українських, так і міжнародних торгових суден на маршруті, що з'єднує Одесу з Середземним морем через протоку Босфор. На його думку, це має бути схоже на операцію «Ернест Вілл», коли під час ірано-іракської війни наприкінці 1980-х збройні сили США супроводжували торговельні судна у Перській затоці.
Читайте також: Як вистояти у війні на економічне виснаження
НАТО утім поки ухиляється від такого кроку. Основна причина, як і у питанні безпольотної зони над Україною, – небажання провокувати Росію. Утім воєнні експерти пояснюють, що є суттєві відмінності між безпольотною зоною та забезпеченням вільного судноплавства в міжнародних та українських водах. ««Це було б щось зовсім інше за метою та виконанням», — цитує видання Лоуренса Фрідмана. «Принцип вільної навігації важливий як у Індійсько-Тихоокеанському регіоні, так і тут, — вважає ексрперт. Die Welt зазначає, що насправді західні держави часто проводять так звані операції зі свободи судноплавства, наприклад, у Південно-Китайському морі, щоб дати зрозуміти, що вони не визнають претензій Китаю на цей регіон, адже вони порушують міжнародне право. Окрім того супровід торговельних суден – це більш оборонна дія. «Супроводжуючі військово-морські сили не будуть призначені для ініціювання прямих морських зіткнень», — цитує Фрідмана Die Welt. Однак під патронатом НАТО така операція видається надто складним рішенням, оскільки потребує одностайності усіх членів. Саме тому зʼявилася пропозиція так званої «коаліції охочих».
«Дискусія про прорив російської морської блокади продовжить набирати обертів у найближчі тижні…Тому важливим морським державам необхідно підготуватися до такого сценарію. Це стосується і Німеччини, яка також має вирішити, чи хотіла б вона брати участь у місії із забезпечення вільного судноплавства в Чорному морі», – підсумовує Die Welt