Вчора президент Росії Владімір Путін мав телефонну розмову із Ніколо Пашиняном – прем'єр-міністром Вірменії та за сумісництвом головою ради ОДКБ. За повідомленням Кремля, під час розмови обговорювалась ситуація в Нагірному Карабасі та "початок процесу делімітації вірмено-азербайджанського кордону".
Крім цього, в повідомленні йдеться про обговорення інших питань, пов'язаних із "зусиллями щодо зміцнення стабільності та встановлення у регіоні довгострокових відносин миру та співробітництва".
Прямої згадки про війну в Україні чи визнання "Л/ДНР" немає, однак, як відомо з розмови секретаря ОДКБ Станіслава Зася та Reuters, Організація може відправити миротворців на Донбас якщо таке рішення підтримають країни-члени ОДКБ, Рада безпеки ООН та якщо на це буде "добра воля України".
"Розгортання ОДКБ на Донбасі наразі виглядає малоймовірним, враховуючи геополітичну відданість організації та думку на Заході, що це інструмент російського впливу", – пише агенція.
Читайте також: "Санкції негайно!". Яка реакція світу на визнання "Л/ДНР", про що сьогодні каже Росія та якої підтримки очікувати
Члени ОДКБ – Білорусь, Казахстан, Росія, Вірменія, Киргизстан й Таджикістан. Наразі про свою позицію щодо визнання Путіним "Л/ДНР" заявили на сайті МЗС Білорусі – більше жодна країна-партнер Росії офіційно не говорила про надання незалежності так званим "республікам".
При цьому, Білорусь у повідомленні на сайті міністерства закордонних справ не заявила про беззаперечну підтримку чи визнання ОРДЛО зі свого боку. Обійшлись словами: "У такій ситуації ми з повагою та розумінням сприймаємо рішення російської сторони щодо визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік".
Крім того, білоруське МЗС традиційно звинуватило Захід у нагнітанні ситуації та закликало сторони до мирного врегулювання ситуації.
У Казахстані офіційного повідомлення наразі немає. Міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді заявив, що відправляти війська ОДКБ до "Л/ДНР" неможливо, бо це не частина простору ОДКБ.
Також очільник МЗС Казахстану сказав, що питання визнання утворень не стоїть на порядку денному в уряді країни, адже там керуються міжнародним правом та основними принципами статуту ООН.
В інших країнах, зокрема Вірменії, Киргизстані й Таджикістані ситуація подібна – на сторінках МЗС жодних повідомлень зі словами солідарності з рішенням Думи РФ немає. Лише окремі депутати заявляють про необхідність прийняти рішення.
У Вірменії правляча партія наразі не визначилась із позицією, тому не робить безпосередніх заяв, натомість опозиція пропонує таки визнати позицію Росії, пишуть вірменські ЗМІ. За словами Артура Хачатряна із партії "Айастан", Вірменія повинна "поважати право будь-якого народу на вільне самовизначення".
Депутат Жусупбек Коргонбай уулу в Киргизстані також закликав винести рішення стосовно "республік" – киргизські ЗМІ пишуть, що депутат закликав не мовчати, бо "і українці, і росіяни є для нас рідними". Він заропонував обговорити питання на засіданні парламенту.
Жусупбек Коргонбай уулу звернув увагу на проблему мігрантів: "Прості мешканці страждають. 100 тисяч біженців із Донецька та Луганська попрямували до Росії. А там наші мігранти, які можуть лишитися без роботи. Все взаємопов'язано".
Таджикістан, відповідно, також не заявляв про свою позицію стосовно статусу "республік". Серед останніх новин в місцевих ЗМІ стосовно ситуації навколо рішення Путіна – звернення тимчасового повіреного у справах України в Таджикістані.