10 лютого відбулась чергова зустріч радників лідерів країн-учасниць "нормандського формату" в Берліні. За словами представника від України – голови Офісу президента Андрія Єрмака, до створення спільних документів сторони не дійшли, але зазначив без деталей, що скоро плануються нові зустрічі.
Після дев'яти годин перемовин головне, чого досягли – солідарності в позиції щодо режиму припинення вогню, необхідності розблокування роботи щодо гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи, а Єрмак наголосив, що Україна сподівається на мирний шлях вирішення проблем.
Ставлення до перемовин у російської сторони, зокрема у заступника голови адміністрації президента РФ Дмітрія Козака, дещо інше. Після перемовин Козак заявив, що розмова закінчилась "безрезультатно" і розбіжностей у розумінні Мінських домовленостей вирішити не вдалось.
Читайте також: У Парижі дев'ять годин тривали перемовини радників лідерів Нормандської четвірки. От, що заявили сторони після події
Для РФ розбіжності – відмова надавати Донбасу особливий статус з боку України. За словами заступника голови адміністрації президента РФ, тепер ситуація "патова", а Україна повинна визначитись, чи хоче врегулювати конфлікт. Російські ЗМІ наголосили на "безрезультатності" розмови саме через принципову позицію України не вести розмов із російськими бойовиками та сепаратистами.
В дипломатичній службі Єлисейського палацу після розмови зазначили: "Обговорення між радниками в основному зосередилося на двох питання. Перше – політичні кроки, зокрема – новий закон про території, що перебувають під контролем сепаратистів, які Україна має узгодити в рамках Мінських домовленостей. Друге – це гуманітарні заходи, що супроводжують ці дискусії, зокрема – звільнення полонених".
За інформацією французьких переговірників, "Росія погодилася на переговори по суті, але врешті звела всі зусилля до того, щоб примусити Україну вести прямі переговори з сепаратистами, що є єдиною червоною лінією України…Радники глав держав і урядів Нормандського формату знову зустрінуться після наступного засідання Тристоронньої контактної групи, що відбудеться через два тижні."
Наразі російські чиновники знову говорять про необхідність визнання "ДНР/ЛНР", як це вже відбувалось неодноразово після невигідних для Росії подій. Спікер Держдуми РФ В'ячєслав Володін заявив сьогодні, що 14 лютого в Кремлі розглянуть "проєкт звернення до президента РФ", який після розгляду або мають направити одразу до Путіна, або ще "проконсультуватись з МЗС РФ та іншими владними структурами" щодо "необхідності визнання" самопроголошених республік.
Як пояснює спікер Держдуми – багаторазові спроби затвердити "необхідність визнання" та потреба у військовій допомозі РФ для невизнаних утворень – наслідок буцімто невиконання Мінських домовленостей Україною, через що Кремль хоче "захистити своїх громадян і співвітчизників".
Читайте також: Білий шум: Чи будуть об’єднувати “ДНР” та “ЛНР”
Закономірно розмова про "Л/ДНР" в такому ключі почалась через позицію Києва щодо особливого статусу деяких районів Донецької та Луганської областей.
Захід також відреагував на перемовини у власному ключі. Німеччина, яка організувала перемовини, заявила про єдність із партнерами в НАТО.
"Йдеться ні про що інше, як про запобігання війні в Європі", – сказав канцлер ФРН Олаф Шольц після “марафонських” перемовин у Берліні, повідомляє Merkur.de. "Ми єдині і рішучі", – додав глава німецького уряду щодо переговорів з союзниками по НАТО Естонією, Латвією та Литвою.
Щодо вторгнення російських військ в Україну, він зазначив, що це "спричинить за собою дуже серйозні економічні, політичні та стратегічні наслідки для Росії", водночас додав, що в Німеччині "готові до серйозних переговорів з Росією". НАТО вже зробило "конкретні пропозиції" Росії з питань європейської безпеки, зазначив він.