Рада міністрів затвердила нового генсека і керівництво інституцій ОБСЄ
Рада міністрів закордонних справ ОБСЄ у п’ятницю, 4 грудня, консенсусним рішенням затвердила нового генерального секретаря та керівників трьох інститутів Організації.
Схвалення міністрами пакету кадрових призначень, раніше погодженого послами країн-учасниць, відбувалося під час закритого для преси засідання у режимі відеоконференції. Очікується, що про це офіційно оголосить Діючий голова ОБСЄ Еді Рама під час прес-конференції після завершення Міністерської ради.
Раніше у четвер він повідомив, що на затвердження міністрів винесено наступник пакет кадрових призначень: генеральний секретар – кар'єрний дипломат з Німеччини Гельга Шмід, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ – чинний державний секретар МЗС Португалії Тереза Рібейро, директор Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) – італійський ексдепутат Маттео Мекаччі, верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин – ексклава МЗС Казахстану Кайрат Абдрахманов.
Усі ці кандидатури було затверджено міністрами. Нові топ-чиновники ОБСЄ виконуватимуть свої повноваження протягом трьох років, починаючи від сьогодні, 4 грудня.
Рада повернула покарання за недостовірне декларування
Верховна Рада 4 грудня ухвала за основу та в цілому законопроект про відновлення відповідальності за недостовірне декларування. За відповідний законопроєкт №4460-д проголосували 289 народних депутатів.
Закон вносить зміни до примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) "Порушення вимог фінансового контролю", які уточнюють суб’єктів цього правопорушення, а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції.
Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.
У зв’язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (в частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).
Закон також виключає з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість доповнити кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановлює кримінальну відповідальність: у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, це каратиметься у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Окрім того, необхідні зміни пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу, передбачивши, що кримінальні провадження за статтями 366-2 та 366-3 ККУ підсудні Вищому антикорупційному суду.
Згідно з ухваленим документом, досудове розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-2 та 366-3 ККУ доручається детективам Національного антикорупційного бюро.
Рада схвалила законопроєкт Зеленського про про одноразову виплату підприємцям через карантин
Верховна Рада у п'ятницю, 4 грудня, схвалила за основу та в цілому внесений президентом Володимиром Зеленським проєкт закону про соцпідтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19. За відповідне рішення проголосували 297 народних депутатів.
Як зазначається, фізичні особи-підприємці в Україні отримають по 8 тисяч гривень виплат.
Документ пропонує забезпечити в 2020-2021 роках за рахунок держбюджету виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити частину зарплати або доходу в разі введення додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів.
Передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги бізнесу для збереження робочих місць найманих працівників, а також одноразова компенсація витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тимчасово, протягом терміну дії карантину та протягом шести місяців після його закінчення, суб'єкти малого та середнього підприємництва сфери громадського харчування зможуть отримати державну підтримку.
Для бізнесу, роботу якого призупинили через карантин, на період дії карантину і протягом одного місяця з дня його закінчення продовжується дія договорів оренди державного та комунального майна, термін дії яких закінчується в період дії карантину або обмежувальних заходів.
Закон скасовує стягнення орендної плати за договорами оренди державного та комунального майна в період дії карантину або обмежувальних заходів для бізнесу, діяльність якого була заборонена в зазначений період.
Крім того, на час карантину і після його закінчення не будуть припиняти дію і анулювати ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в разі несвоєчасної сплати ліцензіатами чергового платежу за ліцензії.
До страхового стажу особи будуть включати період, протягом якого вона отримувала допомогу по частковому безробіттю, на період карантину через пандемію коронавірусу.
Виплату у розмірі 8 тисяч гривень не отримають наймані працівники, за яких не нараховано ЄСВ за третій квартал 2020 року, а також ті, які працюють за сумісництвом, або отримують зарплату більше тридцяти тисяч гривень на місяць.
Для ФОПів, які є застрахованими особами, допомога не надається у випадках, якщо період їх державної реєстрації та сплати ЄСВ становить менше трьох місяців, а також у випадку, якщо на дату набрання чинності цим законом їх діяльність припинено.
Крім того, виплата одноразової компенсації бізнесу витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування, не надається, якщо у суб’єкта господарювання на дату набрання чинності цим законом є заборгованість зі сплати ЄСВ.
