Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький під час брифінгу 30 жовтня заявив, що не вніс в декларацію земельну ділянку Криму, бо не знав, як це зробити у зв’язку з окупацією Росією півострова, а анексії він не визнає.
“Чого я не вніс у реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити”, – сказав Тупицький.
Він пояснив, що для того, аби внести земельну ділянку в декларацію, потрібні підтверджуючі документи, але “не було ніякого ні договору, ні дарування”.
“Я думав, що “Схеми” змонтують якийсь матеріал, який буде провокаційного характеру. Коли я почитав матеріал, я подякував їм за об’єктивність, усе правильно вказано: 126 кв. м, тобто одна сотка і 26 десятих”, – зазначив голова КС.
За його словами, отримана земельна ділянка приватизувалася ще до окупації Криму Росією, а коли сталася анексія, українські й російські кадастри “наклалися і прийшло змішування меж”.
Тупицький додав, що у нього на той час уже був будинок, а сусід поруч тільки будував.
“Виникли проблеми в розмежуванні, так не повинно було залишатися. Працювали над цим питанням юристи. У 2018 році був правочин. У 2018 році я – нев’їзний на територію нашого Криму, тому що я – суддя доповідач у справі про територіальну цілісність України, по мені порушена кримінальна справа в РФ, і на будинок, земельну ділянку – там інших немає, в такому випадку про це майно (що фігурує у ЗМІ — ред.) йде мова, введені економічні санкції”, – підкреслив голова КС.
За його даними, питанням займалися юристи і врегулювали розмежування шляхом створення правочину – договору купівлі-продажу.
При цьому голова КС запевнив, що не визнає анексію Росією Криму.
"Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома", – сказав Тупицький
Голова КС заявив, що і раніше володів цією землею, але виникли певні обставини, які змусили його захищати свою власність. Зокрема, за словами Тупицького, він є нев'їзний на територію Криму, бо є суддею-доповідачем у справі про територіальну цілісність України, тому проти нього порушено кримінальну справу, а також він підпадає під російські економічні санкції, які, серед іншого, стосуються майна.
"Таким чином, займалися цим (збереженням майна – Ред.) юристи і, напевно, нічого іншого не придумали, як урегулювали питання розмежування шляхом створення правочину договору купівлі-продажу. Чого я не вніс його у реєстр. Я до цього часу не знаю, як це зробити", – сказав Тупицький.
Він зазначив, що обставини склалися так, що у декларацію він мав би внести певні відомості про те, що це за ділянка, її кадастровий номер та інші дані, а це означає, що його будинок у Криму Росія може просто знести.
"Єдина моя, напевно, провина у тому, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз'яснили, як це мені зробити, але я так вважаю, як юрист, навряд чи вони можуть мені правильно пояснити за таких обставин", – заявив голова КС.
Нагадаємо, Конституційний суд України заявив, що підтримує введення відповідальності за недостовірне декларування, однак антикорупційне законодавство має чітко визначати коло суб'єктів злочину.
Як відомо, суд ухвалив рішення за поданням 47 народних депутатів (абсолютну більшість яких становлять депутати «Опозиційної платформи – За життя»). Подання стосувалося конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу – мова йде про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони. Він заявив, що попри рішення КСУ, система електронного декларування в Україні буде працювати.
За словами очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, рішення КСУ фактично блокує антикорупційну реформу. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив про загрозу національній безпеці.
Крім того, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що рішення КСУ створює проблеми у відносинах з міжнародними партнерами.
Посли країн G7 заявили, що стривожені зусиллями скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції Гідності. У посольстві США зауважили, що Україна втілить прагнення Революції Гідності, тільки коли спільний інтерес переважатиме над інтересами корисливих осіб.
Згодом Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов'язав відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їхньої спецперевірки.
У п’ятницю, 30 жовтня, під Конституційним судом України зібралися кілька сотень людей, незгодних з рішенням Конституційного суду.