Справжня підтримка опозиції у Білорусі означає збір коштів на юридичний захист і підтримку людей, які потрапили за ґрати або втратили роботу. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон).
Він зауважує, що наразі опозиції не вдалося завоювати підтримку промислових робітників. Якщо вона зможе гарантувати, що їхні родини не голодуватимуть через сміливість своїх годувальників, це може змінитися. Іноземні університети мають пропонувати білоруським студентам безкоштовне навчання й житло, а також забезпечувати науковцям можливості досліджень і викладання.
«Найпотужніша зброя режиму — зображувати зовнішній світ далеким, непоінформованим і ворожим. Це спонукає білорусів вірити, наче політична покірність у країні, навічно закріпленій за Кремлем, — їхній єдиний практичний варіант. Наші дії можуть оскаржити такий капітуляційний світогляд. Замість виганяти білоруських дипломатів, країни Заходу мають заохочувати їхній перехід на іншу сторону. Нехай режим розколеться у верхівці, розпадеться внизу й утратить зовнішню підтримку. Ми, зовнішній світ, маємо вчитися на помилках деінде (зокрема, в Україні), щоб коли зміни таки настають, сприяти їхній популярності й закріплювати їх на постійній основі», — пише експерт.
Лукас наголошує, що відкриті листи, як і дипломатичні протести, чинять корисний тиск на людей, відповідальних за прийняття рішень, але не замінюють справжніх дій.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»