Європарламент визнав Координаційну раду опозиції представницьким органом білорусів

17 Вересня 2020, 15:35

Європарламент схвалив резолюцію, у якій пропонує визнати Координаційну раду опозиції представницьким органом білоруського народу та закликає до санкцій проти режиму Аляксандра Лукашенки. Про це повідомляє «Європейська правда» у четвер, 17 вересня.

 

«За» проголосували 574 парламентарі – абсолютна більшість, 37 – «проти», 82 – утрималися.

 

Зазначається, що проєкт резолюції був внесений від імені 5 груп, які контролюють переважну більшість голосів у Європарламенті – Європейської народної партії, соціал-демократів, лібералів (Renew), Зелених та консерваторів.

 

«Парламентарі «вітають Координаційну раду як представницький орган людей, які прагнуть демократичних змін у Білорусі, відкритий для усіх зацікавлених сторін з політикуму та суспільства» та закликають Єврокомісію й інші органи ЄС «надати підтримку демократичній опозиції Білорусі, включно із Координаційною радою», – йдеться в тексті.

 

Крім того, Європарламент не визнав результатів так званих президентських виборів у Білорусі 9 серпня, оскільки вони походили з кричущими порушеннями усіх міжнародних стандартів, та не визнаватимуть Александра Лукашенка президентом Білорусі після завершення його чинного терміну на посаді.

 

Також зазначається, що «багато громадян Білорусі вважають Святлану Ціханоуску переможцем президентських виборів та новообраним президентом».

 

Крім того, європарламентарі засуджують «гібридне втручання РФ у Білорусі, зокрема шляхом делегування так званих медіаекспертів у держЗМІ Білорусі та радників до військових і правоохоронних органів» та закликають російську владу припинити відкрите чи приховане втручання у внутрішні справи Білорусі.

 

«Лукашенка «не має політичного чи морального права укладати будь-які угоди від імені Білорусі, у тому числі з російською владою, які можуть загрожувати суверенітету і територіальній цілісності Білорусі», – йдеться в тексті.

 

Депутати засуджують репресії проти опозиції та мирних протестувальників, вимагають негайного звільнення затриманих та розслідування випадків насильства і тортур, висловлюють рішучу підтримку майбутнім санкціям ЄС проти посадовців режиму Лукашенка.

 

Раду ЄС закликають створити загальноєвропейський механізм, який дозволив би невідкладно вживати заходів щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини. Країн-членів закликають створити «гуманітарний коридор» і особливу процедуру отримання віз для громадян Білорусі, які через свою позицію шукатимуть притулку, або для тих, хто потребуватиме лікування після травм, отриманих на протестах.

 

Також, пропонується переглянути політику ЄС щодо Білорусі, аби посилити підтримку громадянського суспільства й медіа, але при цьому заморозити будь-яке фінансування для нинішнього уряду Білорусі та контрольованих урядом проєктів, включно з фінансуванням через ЄІБ та ЄБРР, та заморозити перемовини щодо пріоритетів партнерства ЄС-Білорусь до проведення чесних та прозорих президентських виборів.

 

Нагадаємо, після виборів президента 9 серпня (на яких, за даними білоруської ЦВК, за Аляксандра Лукашенку проголосувало 80,1% виборців, за Святлану Ціханоуску – 10,1%) у Білорусі почалися протести. 

 

Протести та жорстокі розгони демонстрантів відбулися у низці міст, зокрема Мінську, Бобруйську, Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно, Могильові, Березі та Мозирі. Проти демонстрантів застосовували удари, світлошумові гранати, водомети та гумові кулі.

 

Як повідомлялося, щонайменше п’ять людей загинули, а семеро перебували у критичному стані. До лікарень потрапили не менше 250 людей. 

   

11 серпня у Білорусі розпочалися страйки на підприємствах. 

 

1 вересня розпочався найбільший і наймасовіший страйк в історії Білорусі.