Російська військова допомога Білорусі буде вважатися вторгненням. Про це заявив литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус у понеділок, 17 серпня, передає Reuters.
«Жодних причин для військової підтримки з боку Росії немає, і немає законних чи інших підстав для цього. Це означало б вторгнення в країну і знищило б останні сліди її незалежності. Вторгнення не буде виправданим ні юридично, ні морально, ні політично. Росія дуже ризикувала б, якби це зробила», – сказав Лінкявічус.
Reuters зазначає, що в понеділок Кремль заявив, що президент Росії Владімір Путін сказав оголошеному переможцем білоруських виборів Аляксандру Лукашенці, що Москва «готова допомогти» Білорусі відповідно до колективного військового пакту.
Нагадаємо, за даними білоруської ЦВК, на президентських виборах 9 серпня в Білорусі за Аляксандра Лукашенку проголосувало 80,1% виборців, за Святлану Ціханоуску – 10,1%. У ніч на 10 серпня у Білорусі почалися протести. Протести та жорстокі розгони демонстрантів відбулися у низці міст, зокрема Бобруйську, Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно, Могильові, Березі та Мозирі. Найбільше повідомлялося про протести та затримання в Мінську. Проти демонстрантів застосовували удари, світлошумові гранати, водомети та гумові кулі.
Слідчий комітет порушив справи проти мітингувальників. У ніч на 10 серпня було затримано близько 3 тисяч громадян, наступної доби було затримано понад 2 тисячі, ще наступного дня – понад тисячу. Зокрема, під час акцій затримали 9 громадян України.
Лукашенка заявив, що влада «ще м’яко» зреагувала. Штаб Ціханоускай не визнав підсумки виборів і заявив про готовність до тривалих протестів. Однак вже 11 серпня стало відомо, що Ціханоуска виїхала з Білорусі до Литви. Її від'їзд дозволив звільнити начальника штабу Марію Мороз, затриману напередодні виборів. Згодом білоруська опозиціонерка заявила, що рішення покинути країну ухвалила самостійно. Литва видала Ціханоускай візу на один рік.
11 серпня у Білорусі розпочалися страйки на підприємствах.