Коронавірусна хвороба COVID-19 — це об’єктивний екзаменатор, ефективний діагностичний центр. У випадку України коронакриза дуже чітко виявила всю гниль, архаїчність і неефективність багатьох державних систем. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
«COVID-19 — це об’єктивний екзаменатор, ефективний діагностичний центр. Його оцінка не просто не підлягає сумніву, а потенційно здатна відкрити очі багатьом засліпленим славою, владою, грішми й таким іншим. Те, що раніше було зрозумілим лише для людей із непересічним інтелектом, стало очевидним для мільйонів українців. У випадку України коронакриза дуже чітко виявила всю гниль, архаїчність і неефективність багатьох державних систем», — йдеться в матеріалі.
За словами Шавалюка, маючи на руках такий діагноз, держава може піти двома принципово різними шляхами. Перший із них оптимістичний. Якщо прозріння зачепить і державну владу, то рух до успіху країни стане справою техніки.
«Рецепти успішної трансформації давно відомі, в Україні після Революції гідності чимало з них було переосмислено, адаптовано до наших реалій і часто ще й опрацьовано до деталей. Тобто загалом відомо, що і як робити, щоб повести країну до процвітання. Бракує лише адекватного сприйняття реальності правлячою верхівкою, з якого випливають дефіцит політичної волі, робота влади на вузькі інтереси тих, хто втратить від розвитку всієї України, надія на примирення з ворогом і багато інших перешкод на шляху до успіху. Якщо буде прозріння, то з’явиться й адекватне сприйняття реальності, а отже — й бажання змінюватися та адаптуватися до нових викликів. Тоді реформи в Україні зможуть початися з новим запалом і, можливо, зі значно вищою ефективністю, зважаючи на досвід попередніх невдач», — пояснює експерт.
Утім, зауважує Шавалюк, прозріння не гарантоване. Українські можновладці зазвичай настільки закостенілі, що коли їм плюють в очі, вони кажуть, що то дощ падає. Це майже біблійна модель, коли сліпі поводирі неодмінно заводять у яму свій сліпий народ. Тому можливий і другий, песимістичний шлях.
«У ньому наявні можливості не буде використано, а на кризу спишуть усі провали влади й мільярди розкрадених бюджетних коштів. Країна вийде на траєкторію вільного падіння, й лише Богу відомо, де вона зупиниться. На жаль, поки що більшість фактів указує на те, що ми рухаємося другим шляхом, уперто не бажаючи змінюватися», — пише він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»