На сьогодні держава має достатньо можливостей, щоб карантин не перетворився на хаос в українській економіці. Економічна криза розгортається за тією схемою, що й коронавірус: одне хворе підприємство заражає кілька здорових. Тому треба діяти якомога швидше, бо тоді й витрати на подолання кризи будуть меншими, й підсумкові втрати виявляться не такими помітними. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
Однак, зауважує він, значний антикризовий пакет слід запускати вже зараз, ще до її отримання. Якби держава розумно вливала в економіку по 5 млрд грн на тиждень, то економічні наслідки карантину могли б виявитися майже непомітними. Для цього слід послуговуватися перевіреними каналами. Наприклад, можна збільшити темпи дорожнього будівництва. Але це не єдина доступна опція. Держава повинна слідувати такому принципу: допомагати бізнесу під час кризи тією мірою, якою він сплачував податки до виникнення кризових явищ. Це підвищить громадянську свідомість і дасть людям зрозуміти, що конструктивна взаємодія з державою має свої переваги.
Шавалюк наголошує, що карантин завершиться, але виклики не зникнуть. Зараз уже видно, що ті антикризові пакети, які мало не щодня ухвалюють країни в усьому світі, виходять далеко за межі потреб, необхідних для приборкання пандемії коронавірусу. Уряди й центробанки підтримують свої економіки, намагаючись пом’якшити ту кризу, яка розгорнеться після спаду пандемії та завершення карантину. До такого етапу кризи слід готуватися заздалегідь, уже зараз. Після карантину на авансцену вийдуть інші кризові процеси, але їх Україна переживала не раз, тому повинна дуже добре знати їх.
«Зараз багато говорять про те, що криза — це час можливостей. Їх чимало виникає і для України. Головна, мабуть, полягає в тому, щоб на живому прикладі усвідомити неспроможність нашої державної машини мобільно реагувати на виклики такого рівня. Щойно це усвідомлять, можна буде взятися за реформування країни з новим запалом. Влада, яка не дослухається до попереджень аналітиків та мудрих людей, повинна хоча б відреагувати на гнітючу кризову реальність. Якщо вона й цього не зробить, то можна без жодного докору сумління шукати нових лідерів. І друга можливість: перевірити на міцність і функціональність усі ті захисні механізми, які Україна вибудовувала останні кілька років. Деякі спрацюють, а інші проваляться, бо були не результатом аналізу й синтезу, а плодом ідеологізованої уяви деяких високопосадовців. Розпочинається перевірка реальністю. Це головна можливість для адекватних», — йдеться в матеріалі.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»