У світі — масштабна фінансово-економічна криза. Від початку березня глобальні фінансові ринки падають так стрімко, як не падали 30 років. Навіть якщо антикризові пакети, які зараз ухвалює дедалі більше держав, допоможуть швидко відновити ділову активність у світі, то нинішня криза все одно виявить низку слабких економік і галузей, які постраждають сильно й надовго. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
Він попереджає, що через них кризові явища у світі триватимуть не один квартал. До цього слід готуватися.
За словами Шавалюка, сьогодні фінансові ринки вказують на кілька груп найбільшого ризику. Серед них Україну особливо цікавлять експортери нафти (зокрема, Росія, з якою тісно пов’язані економіки країн СНД), країни Східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина, Румунія, Туреччина, Грузія, Білорусь), у яких останнім часом валюти та держоблігації різко знецінилися, а також країни ЄС — учасники попередньої єврокризи (Греція, Італія, Іспанія, Ірландія), бо минулого тижня їхні активи продавали найбільш заповзято. Кожна із цих груп суттєво впливає на українську економіку через зовнішньоекономічні зв’язки.
«Тож навіть якби в нас карантин тривав недовго, економічні втрати від нього були невеликими, а ділова активність відновлювалася досить жваво, із часом кризові процеси в наших сусідів зачепили б і Україну. Тож початок тривалої рецесії української економіки слід сприймати як доконаний факт. Тому на сьогодні стоїть завдання вийти з економічного спаду з якомога меншими втратами. Щоб його виконати, потрібно зрозуміти, які канали поширення кризи матимуть найбільше значення», — пише він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»