Ні в кого не повинно бути ілюзій, що президент Росії Владімір Путін відмовився від своєї мети дестабілізувати Україну й змусити її повернутися під російський вплив. Про це у своїй колонці для спільного проекту The Economist та «Українського тижня» «Світ у 2020» написав Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.
Водночас, зауважує він, президент країни Володимир Зеленський, обіцяючи в час передвиборчої кампанії швидкі успіхи на шляху до миру на Донбасі, сам зумовив тиск високих очікувань. Тепер він може стати заручником цих обіцянок. Якщо в близькому майбутньому йому не вдасться досягти відчутного покращення ситуації, це призведе до гіркого розчарування його прихильників. Однак досягнення такого покращення надто великими поступками Путіну може розколоти українське суспільство. Серед опозиційних політиків і значної частини громадянського суспільства вже панує великий скепсис щодо намірів і твердості принципів українського президента.
Герцінгер прогнозує, що якщо в майбутніх розмовах Путін таки виявить готовність до певних поступок, вони будуть радше тактичної природи. Російську податливість, яка ні до чого не зобов’язує, у кількох другорядних пунктах можуть використати як аргумент, вимагаючи від ЄС дострокового послаблення санкцій, і принаймні частина урядів країн Євросоюзу може на цей аргумент пристати.
- Журнал «Український тиждень» десятий рік поспіль разом із британським The Economist видає українською мовою спецпроект «Світ у…», який пропонує аналітику та прогнози на наступний рік у геополітиці, економіці, фінансах, бізнесі, науці та культурі.