У жовтні на Донбасі у бойових діях проти збройних формувань Російської Федерації та її найманців загинули дев’ятеро українських військових, 26 отримали поранення. Про це свідчать дані штабу операції Об'єднаних сил, а також інші відкриті джерела, які зібрав Тиждень.ua.
Зауважимо, що більшість українських героїв загинули від куль ворожих снайперів.
%20(1).jpg)
Юрій Тишик
Старший солдат 14-ї окремої механізованої бригади Юрій Тишик загинув ввечері 3 жовтня у віці 28 років унаслідок обстрілу з боку російсько-окупаційних військ. Юрія вбив ворожий снайпер, коли він стояв на блокпосту на одній з передових позицій.
Раніше він працював на заробітках у Польщі, у 2016 році проходив службу в 93 окремій механізованій бригаді, а влітку цього року підписав новий контракт з 14 бригадою з Володимира-Волинського.
Загиблий мешкав у селі Мизове Старовижівського району Волинської області.
Олег Ремінний
Старший солдат Олег Ремінний з 1-ї окремої танкової Сіверської бригади загинув 4 жовтня на одній із передових позицій під Мар’їнкою Донецької області. Олегу було 33 роки – він народився 10 грудня 1985-го.
Герой був родом зі Шполи Черкаської області, призвався на службу у 2017 році механіком-водієм розвідувальної роти.
Іван Дейкун
Старший солдат Іван Вікторович Дейкун загинув близько 16:00 шостого жовтня в районі міста Красногорівка від влучання ворожих куль. Бійцю 1-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу був 41 рік.
Іван народився 23 липня 1978 року у Вінницькій області, в селі Іллінецьке Іллінецького району, жив у Новоукраїнці на Кіровоградщині. Вдома у нього залишилася дружина та 16-річний син.
Юрій Волк
Морський піхотинець Юрій Володимирович Волк із 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ, яка виконує завдання в Донецькій області на південь від Докучаєвська, загинув 10 жовтня під час ворожого обстрілу.
Юрію нещодавно виповнилося 22 роки – він народився 10 вересня 1997-го. Жив у селі Себіне Миколаївського району Миколаївської області. У нього залишилися батьки, а також семеро братів і сестер.
В'ячеслав Кубрак
Командир інженерно-саперного взводу 36-ї бригади морської піхоти ВМС ЗСУ, прапорщик В'ячеслав Анатолійович Кубрак помер в лікарні імені Мечнікова від мінно-вибухового поранення, отриманого 8 жовтня.
Військовий підірвався на міні під час виконання завдання з проведення інженерної розвідки. Це сталося через три місяці після того, як він одружився. В'ячеслав народився 24 січня 1976 року.
Ярослава Никоненко
Ярослава Сергіївна Никоненко зі 101-ї бригади охорони Генштабу ЗСУ загинула 15 жовтня близько 15:30 у зоні проведення ООС від влучання у голову кулі ворожого снайпера.
Зауважимо, що батько Ярослави військової доброволець Сергій «Сєдой» Никоненко загинув у січні 2015 року під Луганськом, коли ворог накрив вогнем з «Градів» селище Трьохізбьонка. Він посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Ярослава народилася 25 серпня 1983 року в Миргороді Полтавської області, мала дві вищі освіти – економічну та юридичну. Жила в Києві. Підписала контракт із ЗСУ 2018 року. У неї залишилася мама, сестра, яка теж певний час служила в ЗСУ, і 13-річна донька.
Юрій Громович
Юрій Володимирович Громович, стрілець-помічник гранатометника механізованого батальйону 92 ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка, також загинув 15 жовтня від кулі ворожого снайпера. Противник вистрілив у захисника України, коли той глянув у бійницю. Куля влучила у шию і вийшла через грудну клітку.
Юрій народився 18 липня 1983 в Харкові, працював на заводах. У 2014-2015 роках служив у ЗСУ за мобілізацією. Воював у районі Трьохізбенкі та Щастя. У березні цього року повернувся на військову службу, підписавши контракт. У нього залишилися батьки, дружина та шестирічний син.
Степан Криль
Військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, старший матрос Степан Валерійович Криль загинув 16 жовтня близько 21.00 під час обстрілу противником українських позицій. Його життя обірвала куля ворожого снайпера поблизу села Водяне у Волноваському районі Донеччини.
Степан народився 14 грудня 1992 року в селі Байдівка Старобільського району Луганської області, виховувався в інтернаті як сирота. У 2012 році закінчив профліцей, працював на фермі. Став на захист Батьківщини 2015 року. У нього залишилися син і тітка.
Віталій Носкевич
Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, сержант Віталій Михайлович Носкевич загинув 22 жовтня під Красногорівкою у Донецької області від кулі ворожого снайпера.
Віталій народився 10 серпня 1984 року в Коломиї на Івано-Франківщині. Тривалий час працював на заробітках за кордоном. Підписав контракт із ЗСУ у 2017 році. У нього залишилися батько та брат.
Зауважимо, що, за даними штабу Операції об'єднаних сил, упродовж жовтня на Донбасі українські військові ліквідували 33-х бойовиків російсько-окупаційних військ та їхніх найманців. 63 бойовики отримали поранення.
Як повідомлялося, упродовж вересня на Донбасі у результаті агресії збройних формувань Російської Федерації та її найманці загинули 13 українських воїнів, 35 отримали поранення.