Борис Джонсон буде наступним прем'єр-міністром Великої Британії. У вівторок, 23 липня, 55-річний британський депутат, колишній міністр закордонних справ і екс-мер Лондона виграв вибори Консервативної партії. Він замінить Терезу Мей, яка була змушена піти у відставку після того, як їй не вдалося укласти угоду про Brexit. Джонсон, палкий прихильник Brexit і критик угоди Мей, має репутацію нахаби з кумедною зачіскою, що, у свою чергу, принесло йому порівняння з президентом США Дональдом Трампом. Він також викликав значні суперечки щодо расистських, сексистських й ісламофобських заяв.
Він народився у Нью-Йорку в родині заможних британців середнього класу. Закінчив школу у Брюсселі, а в 1986 році був обраний президентом Оксфордського союзу. Пізніше став кореспондентом "The Daily Telegraph". Зокрема, його статті мали значний вплив на євроскептичні настрої серед британців. Після початку політичної кар'єри був кандидатом від консерваторів на виборах мера Лондона 2008 року, здобувши перемогу. Під час свого першого терміну на посаді міського голови, він заборонив споживання алкоголю в громадському транспорті, представив автобуси New Routemaster, і схему прокату велосипедів. Своєю чергою, у 2012 році був знову обраний мером. Під час свого другого терміну Джонсон керував Олімпіадою 2012 року. Вже у 2016 році Джонсон став помітною фігурою на референдумі про членство Британії в ЄС. Пізніше він відмовився балотуватися на виборах партії відразу після референдуму. Після того, як Тереза Мей очолила Консервативну партію, вона призначила Джонсона міністром закордонних справ. Він обіймав цю посаду протягом двох років, перш ніж піти у відставку на знак протесту політики Мей щодо Brexit.
Однак ставлення Джонсона до Росії досить однозначне. Політик завжди виступав за посилення санкцій щодо РФ. "Так, саме Велика Британія рішуче наполягає на посиленні санкцій проти Росії у зв’язку з подіями у Криму, на сході України, а також авіаударами по Алеппо. З врахуванням цього ми не можемо нормалізувати відносини з Росією або повернутися до звичайного ведення справ. Великобританія готова до жорсткого підходу у відносинах з Росією, однак це не означає, що було б нерозумно вести переговори", – говорив він у 2016 році. Також під час Чемпіонату світу з футболу 2018 року, який проходив в РФ, Джонсон заявив, що Путін буде прославляти себе на ЧС так само, як і Адольф Гітлер на Олімпійських Іграх у Берліні в 1936 році. "Те, що Путін збирається прославити себе таким чином – це огидна перспектива", – сказав він тоді. Крім того, він розкритикуав слова Путіна про те, що лібералізм "віджив", назвавши цю заяву "повною нісенітницею". Зокрема, він звернувся до російського президента, підкресливши, що "є деякі країни", де капітал сконцентрований в руках олігархів і наближених до влади, де вбивають журналістів і де висміюють ліберальні цінності. Водночас в таких країнахі, згідно зі статистикою, третина жителів не може дозволити собі купити понад дві пари взуття на рік, 12% населення змушені користуватися вуличними туалетами, а реальні доходи знижуються вже п'ять років поспіль.
Однак тепер Джонсон зіткнеться з тим "глухим кутом", що й його попередник. Політик має близько 100 днів, щоб виконати свою обіцянку щодо Brexit. Питання: чи може він? Наприклад, американська газета The New Yor Times зауважує, що Джонсон матиме менше влади на новій посаді, ніж будь-який лідер із часів Другої світової війни. Переїхавши на Даунінг-стріт, він успадкує ті виклики, які виникли в країні, яка перебуває "у великій кризі". "Новий прем'єр-міністр найбільш імпровізаційний та найменш передбачуваний політик у новітній британській історії", – пише видання", – йдеться у статті. Майкл Стівенс, який працював із Джонсоном у МЗС, наголошує: "Ось що мене турбує: ніхто з нас насправді не знає, за що виступає Джонсон". "Є Борис-шоумен, і цьому шоумену вистачить зробити одну нерозумну річ, як ми всі попадемо в халепу", – додає він. Джонсон має великий досвід заяв про Іран, Brexit та інші теми, але немає єдиної думки про те, як він може насправді діяти як прем'єр-міністр.
Британське видання The Guardian зазначає, що новим прем'єром є Борис Джонсон, один з багатьох європейських політиків, який буде зображений як місцевий еквівалент президента Дональда Трампа в американських ЗМІ. "На цей раз подібність дійсно вражає", – йдеться у статті. Вони поділяють "неортодоксальний" підхід до політики, а також стиль – медійні евфемізми для безрозсудного опортунізму та поєднання гомофобії, расизму і сексизму, вважають у виданні. Хоча Трамп в основному бреше про себе, Джонсон в основному бреше про Європейський Союз, розповідаючи про міфи, про передбачувані норми ЄС і скандали, які з радістю повторюються євроскептичними елітами і масами . Разом з тим, протягом багатьох років він використовував свою колонку в "Daily Telegraph" для просування своєї політичної кар'єри. Проте між американським президентом і британським прем'єром існують важливі відмінності. Трамп був фактично обраний значно більшим відсотком населення, ніж Джонсон. На відміну від Трампа, Джонсон був обраний членом консервативної партії, на яку припадає приблизно 0,02% британського населення. І в той час як обидва поділяють гнучкість в плані політичних позицій, Джонсон є більш консервативний, ніж Трамп є республіканцем. "Це не означає, що Джонсон – не менш вільна гармата, ніж Трамп, але він набагато більш професійний політик", – наголошується у матеріалі. Коротше кажучи, Борис Джонсон, напевно, настільки близький до європейського Трампа, так само, як Британія є найбільш американською країною в Європі.
Польське видання Gazeta Wyborcza пише, що Джонсон може бути третім прем'єром, якого "брезкит" з'їсть живим. Остання його колонка в The Telegraph була присвячена обговоренню висновків теорії здійснення влади в епоху Brexit, так що Сполучене Королівство має бути зосереджено на вирішенні проблем в цій сфері. Це є ознакою того, що реальність починає наздоганяти Джонсона. Хоча раніше він погрожував вийти з ЄС 31 жовтня навіть без угоди, нижня палата парламенту цього ніколи не дозволить, зазначає газета. У публікації радять Джонсону пошукати якийсь вихід, інакше він повторить долю Мей.
Водночас польська газета Rzeczpospolita відзначає, що "Черчилль перевертається в могилі" із приходом Джонсона. На думку автора, його виборці "зовсім не відображають" британське суспільство. У статті наголошується, що Англія стала заручницею Консервативної партії. "Це – божевілля, розпач. Ціна може біти не тільки глибокою економічною кризою та паралічем політичних інститутів, але й втрата Шотландії та Північної Ірландії", – йдеться у матеріалі. Все це пояснює, чому в групі консерваторів Джонсон виявився настільки популярним. Торі переконані, що якщо через три роки після референдуму про вихід з ЄС, уряд не виконає обіцянку Brexit, Консервативна партія більше ніколи не прийде до влади. "Джонсон готовий надати їм все. Принаймні усно. Він оголошує, що Британія вийде з Союзу 31 жовтня, навіть якщо домовленості з Брюсселем, затверджені британським парламентом, неможливо узгодити. Щоб поставити свій шлях, він навіть готовий відійти від прийняття рішень у Вестмінстері – поставивши під сумнів саме сенс британської демократії", – додається у публікації.