"Відзначається значне погіршення ситуації щодо дотримання прав людини на півострові після його окупації та незаконної анексії Росією в 2014 році… Прогноз щодо ситуації із захистом прав людини в Криму стає дедалі похмурішим", – сказала вона.
Як наголосила Покальчук, проти відвертих критиків незаконної анексії півострова Російською Федерацією й надалі активно проводиться політика утисків, погроз і залякувань. При цьому репресії часто спрямовані як проти активістів та видатних представників кримськотатарської громади, так і до проукраїнських активістів і громадських діячів.
Зокрема, за її словами, у Криму досі суворо обмежене право на свободу об'єднань, що впливає на реалізацію інших прав. Попри рішення Міжнародного суду ООН за 2017 рік, Росія так і не відкликала заборони Меджлісу кримськотатарського народу, накладену у 2016 році, а люди, які постраждали від заборони, не лише позбавлені засобів правового захисту, а й зазнають переслідувань і утисків.
Крім того, додала Покальчук, активісти повідомляють про повсякденні репресивні заходи проти членів «Кримської солідарності» – неофіційного об'єднання, утвореного родичами затриманих кримських татар. Зокрема, йдеться про стеження, переривання зустрічей і свавільні перевірки посвідчень особи, які проводили російські правоохоронці.
"У цьому контексті де-факто влада свавільно переслідує все більшу кількість кримських татар, застосовуючи російське антиекстремістське законодавство. Обшуки приватних будинків проходять регулярно, маючи очевидно каральний характер, коли кожен предмет у домі перевертається, а власники часто опиняються "під прицілом". Владні структури, які здійснюють обшуки, особливо зацікавлені в релігійній літературі, яка є в релігійних бібліотеках України, але в той самий час входить до переліку «екстремістської» літератури в Росії і тому вважається забороненими матеріалами", – зазначила директорка АІ в Україні.
Водночас зростає кількість судових переслідувань осіб за ймовірне членство в ісламістському русі "Хізб ут-Тахрір", який у Росії офіційно визнано "терористичним".
"Проти людей відкривають провадження в адміністративних справах лише за сам факт показу матеріалів, пов'язаних з Хізб ут-Тахрір, як правило, йдеться про відеоролики, розміщені в соціальних мережах, та події, що передували російській окупації… В інших випадках – як правило, ймовірної (і в усіх або у більшості випадків недоведеній) участі особи в русі Хізб ут-Тахрір – проти тих, кого це стосується, розпочинають кримінальні провадження, включаючи арешт і досудове утримання під вартою, етапування в Росію і розгляд справи у військовому суді Ростова-на-Дону", – наголосила Покальчук.
Як вона зауважила, з переслідуванням і репресіями стикаються на окупованому півострові і члени інших релігійних громад.
"Один з останніх прикладів – архієпископ Климент Православної церкви України, лідер православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі. 3 березня 2019 року, коли він вирушив відвідати українського ув'язненого в Ростові-на-Дону, російська поліція затримала його на кілька годин у столиці Криму Сімферополі", – сказала директорка АІ в Україні.
Покальчук також навела дані організації Forum 18, що стежить за дотриманням свободи релігії, згідно з якими кількість випадків свавільного переслідування за "місіонерську діяльність" у Криму у 2018 році збільшилася вдвічі у порівнянні з 2017-им.
Як повідомлялося, 27 березня в окупованому Криму працівники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії провели щонайменше 25 обшуків у будинках підозрюваних в участі в діяльності забороненої в Росії релігійної організації «Хізб ут-Тахрір». Зазначається, що російські силовики в окупованому Криму оточили мікрорайон селища компактного проживання кримських татар Строганівка, де вранці провели обшуки. Також силовики встановили блокпости на виїздах, перевіряють автомобілі та документи у всіх пасажирів. У ФСБ Росії заявили про затримання в Криму 20 кримських татар, який підозрюють в участі в забороненій в Росії релігійної організації "Хізб ут-Тахрір".
27-го та 28-го березеня підконтрольний Російській Федерації Київський районний суд міста Сімферополя обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 травня для усіх 23 затриманих під час обшуків кримських татар.